Освітні реформи не повинні ламати дітей

В Україні стартувало ЗНО для випускників 2017 року. І щороку у Міністерстві освіти та науки вигадують все нові і нові правила проведення тестування та умови вступу до вищих навчальних закладів. За роки незалежності України простежується закономірність – новий міністр – нові правила… А в результаті страждають звичайні випускники у школах, які до останнього не можуть зрозуміти принципу відбору найкращих.

Виховання дітей, стимул до навчання, справедливі умови вступу до вищих навчальних закладів. Усе це має бути пріоритетом будь-якої влади, адже правильно виховане молоде покоління – запорука успішного майбутнього. У випадку вступу до ВНЗ найосновніше – не зламати молоду людину, яка ще ідеалістично дивиться на світ і мріє про успішне майбутнє! Держава повинна підтримати ці мрії, допомагати дитині, зокрема, написанням якісних освітніх законопроектів.

Цьогоріч Міносвіти повернуло пільги абітурієнтам зі села та вступникам провінційних вишів – таким чином чиновники визнають, що рівень навчання у середніх школах по країні різний і у селах він є нижчим від великих міст. Зазначу, що насправді ж подекуди сільські школи можуть дати якісніші знання, аніж у містах. Втім проблема різної якості надання освітніх послуг таки існує і її причина очевидна – упродовж багатьох років держава так і не змогла забезпечити належні умови для залучення у систему освіти висококваліфікованих, мотивованих кадрів, а фінансова підтримка вчителів зі сторони держави залишається жалюгідною. І навіть нещодавнє підвищення зарплати цієї проблеми не вирішить. Вчителі продовжують працювати на власному ентузіазмі, якщо такий є… якщо його немає, то від цього страждають перш за все діти…

Українська освіта так побудована, що з тими знаннями, які дають в школі, не завжди можна скласти успішно зовнішнє незалежне оцінювання, а тому батьки послуговуються репетиторами, додатково витрачаючи гроші… У великих містах користуються популярністю приватні школи із зовсім іншими підходами до навчання, відмінними від тих, що пропонують чиновники у столичних кабінетах.

Переконаний, що освітяни повинні працювати не на статистику проведених заходів, відкритих уроків, а на те, щоб виховати успішного Українця, який не потребуватиме пільг при вступі, а зможе повноцінно демонструвати свої знання, конкуруючи із однолітками, незалежно від того де, хто народився чи виріс.