Підпис позивача у справі Стерненка може бути підробленим

Підпис Сергія Щербича на протоколі слідчого експерименту у справі Сергія Стерненка має ознаки підробки. Про це 3 березня повідомили у Facebook адвокати засудженого.

За словами юристів, підпис Щербича саме на протоколі слідчого експерименту суттєво відрізняється від інших.

«Перед вами – чотири різні документи з матеріалів кримінального провадження по справі нібито викрадення Сергія Щербича. На кожному стоїть підпис потерпілого. Перші три документи були подані особисто потерпілим. Четвертий – протокол слідчого експерименту за участі потерпілого. Його в матеріали справи долучив слідчий. І саме на цьому документі підпис потерпілого суттєво відрізняється від перших трьох», – йдеться у повідомленні.

Адвокати переконані, що в протоколі проведення слідчого експерименту підпис зроблений не «потерпілим», і це серйозна підстава вважати, що у справі мало місце службове підроблення з-боку співробітників поліції.

За словами юристів, вони вже звернулись із відповідною заявою до ДБР про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Після реєстрації кримінального провадження буде ініційовано вилучення зазначених документів з матеріалів судової справи та направлення їх на експертизу.

Цей процес ніяк не вплине на строки апеляційного оскарження вироку та запобіжного заходу по справі Сергія Стерненка, а буде розслідуватись в рамках окремого кримінального провадження.

Хто такий Сергій Щербич

Нагадаємо, що 23 лютого Приморський районний суд Одеси засудив Сергія Стерненка до 7 років та 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Активіста визнали винним у «викраденні Сергія Щербича з метою заволодіння його майном».

Щербич був членом проросійської партії «Родіна», лідер якої Ігор Марков з 2014 року перебуває за межами України та періодично з'являється на російському телебаченні.

Пізніше Щербич приєднався до політсили мера Одеси Геннадія Труханова «Довіряй справам» й донедавна значився як помічник депутата Верховної Ради попереднього скликання від групи "Відродження" Олександра Пресмана. Щербичу також часто приписують організацію «тітушок» для Антимайдану.

Хоча Сергій Щербич звернувся до поліції одразу й на наступний день, за даними справи, впізнав серед нападників Стерненка та Демчука, однак лише через п'ять місяців їх публічно назвали фігурантами справи, а у Сергія Стерненка пройшов обшук, який виявив стартовий пістолет.

З 2016 року справу розглядав суд, але самий розгляд проходив дуже повільно – через постійні неявки Шербича. За цей час минув строк давності за статтею обвинувачення про викрадення – 5 років минули у 2020-му.

Обтяжувальною обставиною для продовження розгляду справи, на думку суду, стало те, що напад на потерпілого був пов'язаний з його «службовим та громадським обов'язком« (адже мова йшла про депутатський мандат) та негативне ставлення Стерненка до ідеології і партійності Щербича.

Сам Стерненко вважає справу політично вмотивованою. Захист Стерненка наполягає на тому, що при розгляді справи проти активіста допустили низку порушень, а також враховували докази, які закон забороняє брати до уваги (зокрема щодо пістолету).

Адвокати говорили, що справу розглядали у неналежному суді і що в ньому є грубі порушення на кшталт того, що потерпілий в один і той же час перебував на лікуванні та на слідчій дії, або ж обшук у квартирі Стерненка без адвоката.