Попереду продовольча криза

На початку січня Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства (FAO [Food and Agriculture Organization of the United Nations]) повідомила, що індекс її цін на продовольство сягнув рекордного рівня у грудні, перевершивши попередній рекорд, установлений під час цінового стрибка 2007-2008 рр. Іще тривожніше те, що 3 лютого FAO оголосила: оскільки в січні ціни зросли ще на 3%, то грудневий рекорд також побито.

Чи триватиме зростання цін на продовольство протягом наступних місяців? З великою ймовірністю можна сказати, що ми станемо свідками подальшого зростання цін, і це виведе світ на незвідану територію взаємозв’язку між цінами на продовольство і політичною стабільністю.

Усе залежить від цьогорічних успіхів. Зниження цін до більш прийнятного рівня вимагатиме небаченого врожаю зернових – значно більшого, ніж рекордний урожай 2008 року, який 2007-2008 року разом з економічною рецесією зупинив зростання цін на зерно.

Якщо цього року буде поганий урожай, ціни на продовольство зростуть до рівнів, які раніше неможливо було собі уявити. Множитимуться голодні бунти, політичні заворушення, а уряди будуть повалені. Сьогодні один поганий урожай відділяє світ від хаосу на світових ринках зернових.

Нарощувати виробництво продовольства стає все важче, оскільки продуктові бульбашки, які ґрунтуються на надмірному викачуванні підземних вод, лускають, зменшуючи в багатьох країнах врожаї зернових. Тим часом зростання волатильності клімату, зокрема частоти екстремальних погодних умов, роблять зростання виробництва продовольства ще нестабільнішим.

За останні десятиліття близько 18 країн збільшили своє виробництво продовольства, надмірно викачуючи водні шари для іригації полів. Серед них Китай, Індія і Сполучені Штати, три великі виробники зернових.

Коли базовані на воді продовольчі бульбашки луснуть у деяких країнах, то спричинять радикальне скорочення виробництва. В інших вони можуть тільки сповільнити зростання виробництва. У Саудівській Аравії, яка сама забезпечувала себе зерном більш ніж 20 років, врожай пшениці падає і, скоріш за все, зійде нанівець за рік чи більше, якщо буде вичерпано підземний водяний горизонт країни (невідновний ресурс).

У Сирії й Іраку врожаї зерна поволі зменшуються в міру висихання іригаційних колодязів. Ємен є гідрологічною житницею, де через висихання колодязів стрімко зменшуються водяні горизонти. Лускання цих продовольчих бульбашок роблять арабський Близький Схід першим географічним регіоном, де виснаження водоносного шару зменшує врожай зернових.

Хоча цей близькосхідний спад є доволі раптовим, найбільші продовольчі бульбашки, які базуються на воді, ростуть в Індії та Китаї. Дослідження Світового банку вказує на те, що в Індії 175 мільйонів людей харчуються зерном, вирощеним завдяки надмірному викачуванню води. У Китаї воно годує 130 мільйонів. Поширення нестачі води на ці дві країни з велетенським населенням іще дужче ускладнює для них завдання зі збільшення пропозиції продовольства.

Окрім висихання іригаційних колодязів, фермери повинні змагатися зі зміною клімату. Екологи, які вивчають урожайність, говорять про правило пальця: підняття температури на один градус за Цельсієм протягом сезону вирощування зменшує врожаї зернових на 10%. Тому нічого дивного, що минулорічне зростання температури на заході Росії зменшило врожай зерна на 40%.

На боці попиту у продовольчому рівнянні є три джерела зростання. Перше – зростання населення. Сьогодні ввечері за обіднім столом сидітимуть 219000 людей, яких учора ще не було, багато з них будуть із порожніми тарілками. Друге – зростання багатства. Сьогодні близько трьох мільярдів людей намагаються піднятися харчовим ланцюжком, споживаючи більше м’яса, молока і яєць, вирощених із використанням зерна. І третє – величезні обсяги зернових переробляють на етанол для автомобільного палива. Приблизно 120 мільйонів тонн із 400 мільйонів тонн зернового врожаю США 2010 року йдуть на спиртзаводи.

Підбадьорює те, що 2011 року президент Франції Саркозі поклявся використати свій термін перебування в ролі президента G-20 для того, щоб стабілізувати ціни на продовольство. Поки що переговори вели про такі заходи, як регулювання експортних обмежень і спекуляцій, але якщо, врешті-решт, G-20 не почне лікуватиме причини зростання цін на продовольство, а не їхні симптоми, ці зусилля принесуть мало користі.

Що потрібно зараз, то це загальносвітові зусилля, спрямовані на те, щоб підняти продуктивність використання води, – зусилля, подібні до докладених міжнародною спільнотою півстоліття тому, щоб підвищити продуктивність землі. Ці попередні зусилля потроїли врожай зернових на акр за період між 1950 і 2010 рр.

На кліматичному фронті мета скорочення викидів вуглецю на 80% до 2050-го – загальноприйнята урядами – не є достатньою. Зараз викликом є скорочення викидів вуглецю на 80% до 2020 року, з мобілізацією, порівнюваною з часами Другої світової війни, з підвищенням енергоощадності і переходом від використання викопного палива до вітрової, сонячної і геотермальної енергії.

Нам потрібно прискорити перехід до менших сімей. У світі є 215 мільйонів жінок, які бажають планувати чисельність своїх сімей, але вони не мають доступу до послуг планування сім’ї. Вони і їхні родини становлять понад мільярд найбідніших людей світу. Вирішуючи проблему планування сім’ї, нам слід і докласти зусилля для подолання бідності. Одночасно ці дві тенденції посилюють одна одну.

І в усе голоднішому світі переробка зерна на паливо для автомобілів не є виходом зі становища. Час скасувати субсидії на переробку зерна й іншого продовольства на пальне. Якщо президент Саркозі змусить G-20 зосередитися на причинах зростання цін на продовольство, а не тільки на симптомах, тоді можна буде стабілізувати ціни на продовольство на більш прийнятному рівні.

Автор: Лестер Браун [Lester R. Brown] – засновник Інституту політики Землі; газета The Washington Post назвала його одним з найвпливовіших світових мислителів. Остання книжка "Переростання Землі: виклик продовольчої безпеки в епоху падіння водяних горизонтів і зростання температури" [Outgrowing the Earth: The Food Security Challenge in an Age of Falling Water Tables and Rising Temperatures] Назва оригіналу: The food crisis ahead Джерело: The International Herald Tribune, 23.02.2011 Зреферував: Михайло Мишкало