Правду не сховати

Почав працювати із справою Бориса Стекляра, за доступ до якої довелось поборотися. Нагадаю, полковник КГБ намагався, всупереч прямій нормі закону про доступ до архівів, заборонити ознайомлення з документами про себе через суд. Не вдалося.

Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них – про «подвиги», за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

За інформацією СБУ, це виявлено в 2009 році. Припускаю, що десь тоді і зроблено.

Пам'ятаю цей час – я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів. Доступу до справ співробітників КГБ тоді не було (це стало можливим тільки після ухвалення спеціального закону в 2015-му), але відкриття архівів злякало чекістів.

Проте вони марно старалися – більшість інформації сьогодні відновлена співробітниками СБУ за допомогою спеціального обладнання. Крім того, в архіві віднайдено оригінали згаданих в справі Стекляра наказів, які вказують за що саме його нагороджували.

Продовжую працювати із справою.

Далі буде.