"Тюрму на Лонцького" у Львові відкрили для відвідувачів
28 червня Служба безпеки України та Центр досліджень визвольного руху відкрили у Львові перший в Україні музей-в‘язницю "Тюрма на Лонцького". До пам’ятника Жертвам комуністичних репресій було покладено квіти від Президента України, керівництва СБУ та місцевої влади. Панахиду відслужили представники головних християнських конфесій Львова.
На віче, яке відбулося біля пам‘ятника Жертвам комуністичних репресій, виступили голова СБУ Валентин Наливайченко, керівники області Микола Кміть і Мирослав Сеник, міський голова Львова Андрій Садовий, колишні політв’язні Юрій Шухевич та Ірина Калинець, директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий. На вшанування пам‘яті закатованих у тюрмі - прибув міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.
"Влади змінювали одна одну на українській землі, їх об‘єднувало прагнення позбавитися від всього українського, розчинити національну ідентичність нашого народу. Тому, чи в тюрмі "на Лонцького" керувала польська поліція, чи німецьке гестапо, чи радянське НКВД-КГБ - її головними в'язнями залишалися борці за незалежність, учасники визвольного руху. Львівська "Тюрма на Лонцького" протягом кількох десятиліть була не стільки тюрмою, стільки катівнею, де вчинялися злочини проти людства, про які ми не вправі забути", - наголосив Валентин Наливайченко.
Також, Валентин Наливайченко під час брифінгу відзначив вагомий внесок міської влади у "створенні Меморіалу національного значення".
Міський голова Львова Андрій Садовий своєю чергою подякував Центру досліджень визвольного руху за створення експозиції і пообіцяв підтримку в подальшій реалізації Центром створення Меморіалу. "Відкриття сьогодні першої експозиції в Музеї "Тюрма на Лонцького" є великим кроком до вивчення і пізнання нашої історії. Наші діти, школярі і студенти, гості міста повинні відвідати цей Музей, відчути цю атмосферу тюрми-катівні. Виховання молодого покоління має базуватись на вивченні справжньої історії українського народу, його трагічних сторінок та героїчної боротьби. Невимовний сум викликає тільки один вигляд цієї катівні, адже тут загинули кращі представники нашого народу, помирали наші бабці і батьки, українці-галичани.
Я дякую Службі Безпеки України та особисто Валентину Наливайченку за його персональний патріотизм, велику роботу щодо розсекречення архівів, а також сприяння у відкритті цього Музею. Дякую громадськості, що докладає неабияких зусиль у цій справі, зокрема Герою України Юрію Шухевичу, Ірині Калинець, Центру Досліджень Визвольного Руху, Товариству політичних в’язнів і репресованих, усім ветеранам національно-визвольних змагань, політв’язням. Разом ми зможемо відкрити тут потужну науково-дослідну інституцію з дослідження геноциду проти нашого народу, вивчення сторінок його звитяжної боротьби - меморіальний музей "Тюрма на Лонцького".
За словами А.Садового, з бюджету Львова у 2009 році буде виділено 1 мільйон 200 тис. гривень для Меморіалу, 800 тис грн. - з бюджету загального розвитку, 400 тис грн. - із загального бюджету
Директор ЦДВР Руслан Забілий розповів, що сьогоднішня подія - "це лише початок створення Меморіалу. Попереду - велика дослідницька робота: вивчення архівів, архітектурні та археологічні обстеження, збір артефактів та свідчень, творення Меморіалу національного значення, достойного пам’яті мільйонів".
Початкову експозицію Меморіалу "Тюрма на Лонцького" розташовано на першому поверсі будинку, де максимально збережено автентичний вигляд колишньої тюрми, яка не зазнала жодних змін відтоді, коли тут перебували політичні в’язні. Вхід в Меморіал - з вулиці Брюлова (колишня Лонцького), через який потрапляли арештовані.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал можна відвідати щочетверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 299-45-15 та через електронну пошту lonckoho@gmail.com.
Для огляду вже доступні - камера-одиночка, камера смертників, кабінет слідчого та унікальна фотолабораторія. Правду про страшні події літа 1941 року можна побачити з рідкісних кіно- та фотокадрів. В експозиції представлені нещодавно розсекречені “розстрільні списки” та архівні справи на одного із найвідоміших в’язнів - отця Миколи Хмільовського, керівника підпільної греко-католицької церкви та члена парламенту воюючої України - Української головної визвольної ради. Дослідники зібрали і розмістили на стелі пам’яті всі відомі на сьогодні прізвища закатованих в 1941 році.
Нагадаємо, колишня в’язниця на вулиці Степана Бандери має 85 років. Це була найбільша в’язниця у Львові, яка протягом всього періоду боротьби української нації за власну державність вона була уособленням жорстокості окупаційних режимів на Західній Україні: тут містилися в’язниці польського, німецького та радянського режимів. У трагічні дні кінця червня 1941 року тут було знищено найбільшу кількість політичних в’язнів в Західній Україні - 1645 осіб, що становило 41% від усіх помордованих в’язнів Львова. Саме після тих подій за в’язницею "на Лонцького" закріпилася особливо сумна слава. За часів німецької окупації тут містилася слідча в’язниця, де проводилися допити противників Рейху. Під час одного із таких допитів в листопаді 1942 року тут було закатовано одного із провідників ОУН, генерал-політвиховника УПА Івана Климіва-"Легенду". Після Другої світової війни в’язниця використовувалася радянськими карально-репресивними органами для утримування полонених повстанців під час слідства. Після проголошення незалежності України тут було розташовано слідчий ізолятор СБУ.
Ми використовуємо