Різдво для кожного: банк їжі «Тарілка» та «Кока-Кола Україна» потурбувались про малозабезпечених

Незабаром завдяки їхнім спільним зусиллям малозабезпечені люди з різних куточків України зможуть і собі накрити святковий різдвяно-новорічний стіл.

Кока-Кола у всьому світі підтримує важливі соціальні проєкти, спрямовані на розвиток суспільства та країни, в якій вона працює.

Серед таких ініціатив – подолання наслідків пандемії, відновлення водних запасів, поширення культури сортування відходів, зменшення впливу упаковки на довкілля, скорочення викидів вуглекислого газу, підтримка розвитку молоді, жіночого підприємництва та посилення добробуту громад. Компанія пропагує інклюзивну культуру, аби до суспільного життя могла долучитися кожна людина – незалежно від статків, походження, віку, статі чи зовнішності.

Напередодні різдвяних свят «Кока-Кола Україна» стала партнером громадської організації «Тарілка» – першого в Україні продовольчого банку, щоб спільними зусиллями допомогти тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах. Організація вивчила досвід низки європейських країн і тепер поширює культуру продовольчих банків в Україні. Вона працює за принципом «банк їжі», тобто раціонально розподіляє продукти, які ризикують опинитися серед відходів, хоча термін їхнього зберігання ще не збіг. Це не лише забезпечує їжею тих, хто цього дуже потребує, але й зменшує забруднення навколишнього середовища, виконуючи таким чином соціальну і екологічну функцію одночасно.

«Тарілка стала дуже потужним екосоціальним старапом, якого доти в Україні не було. Попри те, що ми рятуємо їжу від потрапляння на смітник, і попри те, що ми допомагаємо соціально незахищеним верствам населення, наша команда ставить перед собою дуже амбітну мету – створити культуру продовольчих банків в Україні. Ми хочемо, щоб такі «Тарілки», як у нас, були в усіх обласних і районних центрах, щоб культура раціонального ставлення до їжі максимально поширювалась», – каже керівник «Тарілки» Іван Павліш.

«Тарілка» допомагає тим, хто цього потребує / Фото громадської організації

«Тарілка» запрошує до своїх лав нових волонтерів / Фото громадської організації

Різдвяний стіл – доступний для кожного

Раніше «Тарілка» працювала лише у Львові. Тепер ще Київ має свою «Тарілку». Але напередодні новорічних свят, завдяки співпраці з іншими благодійними організаціями і підтримці компанії «Кока-Кола Україна», допомогу отримають малозабезпечені люди в різних куточках України: Львові, Києві, Харкові, Дніпрі і Херсоні.

«Прості та спільні дії напередодні новорічно-різдвяних свят нагадують усім нам, що справжня магія існує. Вона виникає тоді, коли увагу, допомогу та спілкування отримують люди, які цього потребують найбільше», – зазначає Ольга Чумак, керівниця напряму зв'язків з громадськістю «Кока-Кола Україна».

• Організатори сформують набори з найнеобхіднішими продуктами харчування. Також там будуть смаколики на Різдво й напій Coca-Cola, як один із численних символів новорічних свят.
• Подарунки людям та сім'ям, які найбільше цього потребують, передадуть волонтери «Тарілки» у співпраці з соціальними службами та у партнерстві з громадськими організаціями «А що зробив ти?», «Я знаю ти зможеш», «Лінія згоди», БФ «Тарілка-Київ».

Сила волонтерства змогла швидко зібрати небайдужих людей у 5 великих містах заради спільної дії. Сила, без якої було б складно творити позитивні зміни у суспільстві,
– наголосили організатори.

Люди часто йдуть зі сльозами на очах

Багатодітна мама Марта дізналася про «Тарілку» ще у 2019 році. Спочатку вона разом з іншими волонтерами їздила по супермаркетах й збирала продукти, аби передати їх потребуючим багатодітним сім’ям. Тепер, коли в організації з'явилося власне приміщення, жінка допомагає й там.

Марта з «Тарілкою» – вже понад 2 роки / Фото громадської організації

«Ми приходимо сюди на 17:30, роздача починається о 18:30 й триває годину. Переглядаємо, щоб їжа була придатна до споживання, перебираємо овочі й фрукти, тоді фасуємо торбинки і роздаємо», – розповіла волонтерка.

Я йду сюди із задоволенням, поєдную приємне з корисним. Тут збираються ті, хто хоче допомогти людям, які дійсно у скрутному становищі,
– пояснила Марта.

Жінка додала, що чимало людей перебувають на межі бідності й через це не можуть собі дозволити багато чого. Аби отримати допомогу, потрібно зареєструватися безпосередньо на місці або за номером телефону. Після цього в організації визначають дату, коли можна отримати продуктову торбинку. Наразі це можна зробити раз у приблизно 2,5 місяці.

Довідка. У таку продуктову торбинку кладуть переважно молочні продукти (молоко, сметана, йогурт, кефір, сир), м'ясо, печиво, хліб, макарони, крупи, овочі, фрукти.

Марта каже, що інколи люди отримують продукти, яких раніше ніколи не куштували, бо не могли собі дозволити їх придбати. Наприклад, авокадо. Через це вони часто не стримують сліз. Відвідувачами «Тарілки» є здебільшого старші люди, пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні сім'ї. Зараз у базі організації – близько 1300 людей.

Одна із відвідувачок зв’язала шапки для волонтерів

Настя – навчається на першому курсі в Українському католицькому університеті. Вона – студентка історичного факультету. Дівчина допомагає «Тарілці» вже давно, приходить туди двічі на тиждень. «Волонтерство багатьма сприймається як жертва. Мовляв, я тут жертвую часом, своїми зусиллями. А насправді так не є», – наголосила дівчина. Натомість, пояснює Настя, вона навпаки багато отримує, допомагаючи. Мовиться, зокрема, про спілкування. Дівчина каже, що їй дуже подобається, коли якась із бабусь-відвідувачок розповідає про свій день, що у неї нового. Одна з таких жінок навіть передала записку з подякою і в'язані шапочки для волонтерів.

Настя – студентка УКУ / Фото «Тарілки»

«Хочеться, щоб відділення були в кожному районі Львова, у різних містах України. До нас приїжджали люди з Херсону, які хочуть почати подібний проєкт у своєму місті», – відзначила студентка-волонтерка.

Серед волонтерів «Тарілки» є й пенсіонери

Пенсіонерка Анна почала волонтерити ще у 2014 році, коли розпочалася війна на Сході. Коли вона побачила у фейсбуці оголошення про те, що «Тарілка» шукає помічників, зареєструвалася, не вагаючись. Жінка розповіла, що спочатку, коли організація ще не мала власного приміщення, допомогу розвозили по Львову. Тоді було не так вже й багато магазинів-партнерів. Втім, згодом благодійників з’являлося все більше й більше. Вдалося зробити ремонт й відкрити центр видачі. Відтоді Анна тричі на тиждень приходить допомагати. «Я на пенсії, роботи не маю. Пенсіонерів ніхто не хоче на роботу брати. Знаходжу 3 – 4 години й приходжу. Я звикла все життя допомагати. Людина для того й створена», – підкреслила волонтерка.

Пенсіонерка Анна – волонтерка з досвідом / Фото «Тарілки»

Анна мріє, аби центри видачі продуктів були в кожному районі, а до ініціативи долучалися якомога більше партнерів. Адже людей, які потребують допомоги, є дуже багато. «Думаю, у багатьох магазинах є продукти, які люди б ще спожили, а вони йдуть на утилізацію. Натомість вони могли б ще принести користь людям», – зазначила пенсіонерка.

«Хто, якщо не ми?»

Софія працює реєстратором в одній зі стоматологічних поліклінік Львова. Раніше вона разом з іншими небайдужими передавала продукти в зону проведення АТО. Пояснює, що завжди допомагати людям – це її соціальна позиція. Мовляв, якщо не ми, то хто ж тоді? Спочатку волонтером «банку їжі» стала мати Софії. Вона ж приєдналася до ініціативи вже у серпні 2021 року. Намагається приходити хоча б раз у тиждень, хоча й не має багато вільного часу, адже працює й виховує дитину.

Допомагати «Тарілці» Софія почала вслід за своєю мамою / Фото громадської організації ​

«Бувають люди, які не встигають вийти, як прямо біля входу на сходах сідають і їдять. Їм справді не вистачає грошей, щоб себе нормально прогодувати. Шкода, що в нас взагалі така ситуація в країні є», – зазначила волонтерка.

Вона наголосила, що допомогти – це не важко, не боляче. Якщо є можливість хоч якось це робити, то неодмінно варто долучатись. Мовляв, споконвічно існували категорії населення, які заробляли більше, а були й ті, які менше. Втім, зробити щось для когось можна завжди: чи то віддати свої старі речі, чи допомогти сусідці перейти дорогу, якщо в неї поганий зір. Головне – аби було бажання.

«Варіантів творити добро – багато, головне – бажання та наполегливість», – кажуть у «Тарілці».