«Секс не починається і не завершується в ліжку»
Про сором, прелюдію та сексуальність без міфів
Про секс говорять багато, але відверто – досі рідко. Для одних ця тема залишається незручною, для інших – оточена стереотипами, соромом і міфами. Досі можна почути, що сексуальність – це про вульгарність, а бажання чи фантазії варто приховувати.
Чому стрес вбиває лібідо, як сором заважає отримувати задоволення, що таке сексуальна конституція та чому секс насправді починається ще задовго до ліжка – про це ми поговорили із психологинею та сексологинею Наталією Бакай.
Чому сексуальність часто плутають із вульгарністю, а тема сексу досі залишається табуйованою?
У нас здебільшого все, що пов'язано зі сексом – це про упередження, якісь такі стереотипи. Адже в людей виникає асоціація, що секс – це щось погане, брудне. Наприклад, якщо говорити про українське суспільство, не лише, як ми кажемо, про святу Галичину, то люди поколіннєво більш релігійні та віруючі. А про секс, як про щось прекрасне, в релігії не говорять. Одразу в голові асоціація про Содом і Гоморру. Бо якщо секс – то це розпуста і щось погане.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleТакож і ставлення до сексу в інформаційному просторі впливало: якщо говорилося щось про секс в новинах, то це завжди було про якісь залякування та збочення – тобто про ненорму, а не про щось чуттєве та приємне.
Хоч це і норма, адже секс – це конкретна поведінка, статевий акт, сексуальні практики, фізична близькість. Це звична складова партнерства – така ж, як фінансова складова чи психологічна близькість.
Про конфлікти в сім'ї люди у нас люблять говорити, але не про секс. Раніше в сімʼях про це не говорилося, бо в Радянському Союзі сексу не було, хоч діти звідкись бралися.
Тобто тема табуйована, адже асоціації йшли про щось сороміцьке, але займатись з сексом – це нормально і потрібно. Мені подобається, що зараз є багато подкастів і з ендокринологами, і з психологами – вони теж говорять про секс як норму. Сьогодні про це не говорить тільки гінеколог тільки в кабінеті і тільки за зачиненими дверима, а й різні фахівці.
Яка різниця між сексуальністю і сексом?
Сексуальність є ширшим поняття, ніж секс. Секс – це фізична близькість, акт, конкретна поведінка, зближення двох людей задля задоволення – і це не завжди про продовження роду, а задля ще більшого доповнення стосунку в парі.
Сексуальність – це більше про ставлення до свого тіла, свою ідентифікацію: тобто «яка/який я», «хто я». Це питання навіть гендерного самовизначення. Наприклад, у різних анкетах англійською просять вказати sex – свою стать.
Це і про ставлення до себе. Наприклад, бути привабливою, любити своє тіло, бути чуттєвою, ніжною. Це я говорю як жінка, бо обʼєктивно як чоловік говорити не можу. Якщо я люблю себе, приймаю, є в гармонії зі своїм тілом, то це є сексуальністю.
Сексуальність - це і про наші емоції. Актуально, що стрес впливає на це. Тобто, якщо емоції більш важкі, то людина не думає про сексуальність, і це зокрема впливає на сексуальне бажання і потяг. Адже коли людина відчуває свою сексуальність, то і більше проявляє її до свого партнера. А буває і так, що людина може не мати партнера та загалом сексу, але залишатися сексуальною, бо це про емоції та ставлення до себе.
Це не про вульгарність. Оскільки вульгарність – це про викривлене сприйняття сексу і сексуальності, іноді про перверсію (відхилення).
Звідки береться сором навколо сексу?
Я думаю, що соціальний вплив в принципі дає поштовх таким установкам. Сьогодні є різні відео на тему таких стереотипів: наприклад, якщо жінка має попередній сексуальний досвід – то вона повія. Якщо чоловік має великий сексуальний досвід – то він альфа самець. Тобто ті чи інші заборони йдуть зі соціуму, зокрема в темі сексу. На мій погляд, два найбільші важелі впливу – це політика і релігія.
Це також і про патріархальність. Хоч зараз це і лояльніше, але раніше були консервативніші погляди на те, як має виглядати жінка. Транслювалося, що жінка має ходити в закритому одязі, щоб не спокушати чоловіка. Але тоді питання до чоловіка та до його самокерування. Невже він не буде спокушати жінку своїм виглядом? Такі упередження в нас беруться зі соціуму – звідти народжується сором, страхи, що й впливає на тему сексу.
Однак, якщо в Радянському Союзі сексу не було, то в українських традиціях він точно був. Наприклад, традиція про комору: молодят заводили в комору і давали їм час на секс. Дівчина мала бути незайманою, тому всі чекали простирадло з кровʼю. А потім те простирадло з кровʼю носили по селі. Якщо крові не було, то теж ходили по селі ганьбити дівчину і її батьків за недобре виховання.
Ось чому потрібна сексуальна освіта – бо так буває, що крові нема під час першого статевого акту в дівчини. Тоді ж це був сором. І от сором також передається як трансгенераційна травма з покоління в покоління.
Тут культурний, психологічний, релігійний, політичний аспекти – все це впливає на психіку людини.
Але про це можна говорити культурно і спокійно без збочення – рівно так само як про те, яку страву ми готуємо на обід. Тому мені дуже подобається, що зараз популяризують сексуальну освіту для дітей. Є класні книжечки, наприклад, «Малечі про інтимні речі». Такої літератури насправді багато. Все популярнішим стає правило трусиків і називати статеві органи своїми назвами: це член, а це вагіна. Ніяких завуальованих назв статевих органів, на кшталт, «печенько», «квіточка», бо це і про безпеку. Сексуальне виховання – це про освіченість майбутнього покоління.
Як сором впливає на отримання задоволення?
Дуже сильно впливає, бо це певна заборона, перешкода. Ось ми їдемо дорогою, а нам раптово трапляється шлагбаум. А будь-яка перешкода заважає дійти до цілі. Установки, упередження, страхи, сором, емоційна напруга, затиски, стреси стають тим шлагбаумом, який перешкоджає отриманню задоволення.
Страх викликає в мозку реакцію захищатися, боронитися, відштовхувати. А секс – це про розслаблення, про злиття – тобто те, що абсолютно протилежне до страху. Відповідно, якщо є страх, то не буде насолоди.
Наприклад, жінка може прийняти і отримати задоволення тоді, коли вона буде розслабленою.
Стрес впливає і на бажання чоловіків: може не відбутися ерекція. Це не про еректильну дисфункцію. Еректильна дисфункція - це коли постійно немає ерекції. Якісь присоромлені думки абощо запускають стресову реакцію в голові – тобто я закриваюся, а це вже не про збудження. А нема збудження – немає ерекції.
Як оргазм впливає на організм жінок і чоловіків?
Оргазм впливає дуже добре як і на жіночий організм, так і на чоловічий. Там йде викид цілого коктейлю прекрасних гормонів. Але, звичайно, що в чоловіка і в жінки різний копулятивний цикл: збудження, пік оргазму, розслаблення.
Наприклад, у чоловіків оргазм – це про розрядку. Для жінок це теж про розрядку, але трохи по-іншому, адже жінкам потрібно бути розслабленими ще до оргазму. І жінка і чоловік можуть бути напруженими – однак чоловік зможе скинути цю напругу через оргазм. А жінка, якщо була напружена, то їй в принципі буде складно зайнятися сексом.
Для жінок оргазм важливий як мінімум для того, щоб облегшити своє тіло і гормональну систему. Для чоловіків – тому що накопичується сім'я, і їм його потрібно вивільняти.
Однак, коли людина має емоційний інтелект, то має розрядку не лише в сексі. Секс не є пігулкою від усіх напружених станів. Так, звичайно, він покращує настрій, але це тимчасово.
Чому в одних людей потреба в сексі більша, а в інших менша?
Є жіноча і чоловіча сексуальна конституція. Це про сприйняття сексу, бажання, регулярність цього бажання, лібідо і сексуальність – все комплексно. Наприклад, партнер може хотіти займатися сексом чотири рази в тиждень, а партнерці комфортно раз на тиждень.Тут виходить, що дві сексуальні конституції партнерів десь не сходяться.
Тоді варто попрацювати з парним секс-терапевтом і вийти на середній, домовлений для обох рівень – тому що часто різна потреба провокує конфлікти. Наприклад, партнер, у якого вища сексуальна конституція, починає думати, що з ним щось не так, що його/її не хочуть. Зʼявляються думки, що стосунки охололи, закрадаються підрзри про зради тощо. Але це не про ліжко, а просто про різні потреби: так само, як хтось їсть більшу порцію, а хтось їсть меншу.
Перше – треба досліджувати, в кого яка сексуальна конституція. Друге – досліджувати, що на кожну з цих конституцій впливає: як цю нижчу підвищити, щоб вийти на взаємний комфорт для обох. Це не про поступки чи навмисне терпіння – а про те, як мені підійняти свою сексуальну конституцію. Наприклад, більше розслаблення, масаж, романтична вечеря, музика – щоб бажання зростало, адже секс не починається і не завершується в ліжку. Він є довкола наших стосунків. Якщо немає емоційної близькості або психологічного комфорту, безпеки, то і сексу не буде.
А звинувачення, конфлікти, сумніви підвищують рівень стресу – бажання від цього не буде, хіба почуття провини, недостатності, неповноцінності – і цей можна список продовжувати. Тому все треба проговорювати все словами через рот. Молодь більше такі речі обговорює: «Як тобі подобається?», «Що тобі подобається?», «Що тебе розслабляє?». Вони говорять про секс, як про частину життя, як от «що ми сьогодні будемо їсти».
Чи нормально використовувати секс-іграшки в парі?
Чому би і ні? Треба щиро говорити один з одним, бо, наприклад, один партнер хоче поекспериментувати, а інший партнер підлаштовується. І оце не дуже добре, тому що «потерплю» – це своєрідне насилля. В міжнародній класифікації хворіб такого, як бажання купити собі сатисфайер чи якусь анальну пробку немає. Я акцентую: двом від цього має бути добре.
Мені подобається, що зараз багато говорять про лубрикацію, як додатковий інструмент-аксесуар. Раніше через відсутність сексуальної освіти транслювалося: якщо жінка не зволожується, то вона мене не хоче. Або колись обзивали таких жінок фригідними. Але ніхто не хоче, як то кажуть, постаратися.
Може не бути прелюдій або жінка не пʼє достатньо води впродовж дня, або це її фізіологічна особливість. Тобто ти хоч з бубном танцюй, але фізіологічно активне зволоження в деяких жінок може відбуватися тільки в овуляцію. А зараз, як додатковий інструмент, є лубриканти – і не тільки в секс-шопах, а й біля кас у супермаркетах.
Чому тема сексуальних фантазій викликає сором?
Часто партнери між собою про експерименти не говорять, бо є відчуття сорому або небезпеки в стосунках. Наприклад, якщо я це озвучу, то мене відторгнуть, від мене підуть або скажуть, що я якийсь хворий/хвора. Або це може налякати партнера/партнерку. І тому люди замовчують, але стосунок – це завжди про комунікацію.
А коли є щось замовчане, то рано чи пізно це виявиться, бо людина не може в собі тримати щось, що для неї важливо.
Де проходить межа між сексуальною нормою та відхиленням?
Наприклад, є парафілія – це фантазії, які пов'язані з різними предметами. Танатофілія, наприклад, коли люди збуджуються від смерті. Власне, «філія» – це вже є відгалуження від норми. Я завжди говорю: якщо ваші експерименти нікому не шкодять, ваше право. Якщо експерименти починають комусь шкодити, це вже межа.
Наприклад, людина може збуджуватися, коли хтось плаче. Така реакція могла бути зафіксована ще дитинстві, коли всі досліджують своє тіло. Умовно хлопчик мастурбував і дійшов кульмінацій у той час, як утсусідній кімнаті плакала мама – і ось асоціативний звʼязок так зафіксувався.
Чи варто з цим щось робити? Якщо людині заважає, то можна з цим працювати. Якщо людині не заважає і це не шкодить іншим, то живіть собі. Коли починає шкодити вам чи комусь, то це потрібно вирішувати.
Часто в серіалах ми бачимо, як маніяки збуджуються від вбивст, жорстковості тощо. Але це вже йде як соціопатія та нагромадження різних інших психологічних розладів.
Яку роль у сексі відіграє прелюдія?
Прелюдія – це десь те підсилення сексуальної конституції: потрібно експериментувати, додавати якісь слова, пестощі, картинки, одяг, іграшки. Тобто шукати підсилення, бо секс не починається і не закінчується в ліжку.
Це ідеальний сюжет, коли в нього вже «стоїть», а вона вже мокра – таке трапляється, але не завжди. Збудження відбувається ще задовго до цього. Для жінки це дуже комплексне велике поняття. Жінці треба бути розслабленою, натхненною і так далі. Я якось розмірковувала про феномен коханок, чому так трапляється – і дійшла до думки, що жінка, яка пере, прасує, готує – втомлена та виснажена. А коханка завжди легка, натхненна, не навантажує проблемами, ніяких стресів. Тобто вона розслаблена – і поруч з нею чоловік розслаблений – і тоді в сексі все добре. А тут приходиш додому, а там втомлена жінка сексу не хоче і голова її постійно болить.
Однак чому цей стан легкості не можна передати жінці? І тому говоримо, що секс починається задовго до ліжка, особливо для жінок. Наприклад, замовити романтичну вечерю, щоб жінка не готувала – теж розслабляє. Масаж ніг, погладити по голові, попестити впродовж дня – це розслаблення, яке йде паралельно зі збудженням.
Прелюдія – це не завжди те, що ми робимо лише в ліжку.
Чи має порно щось спільне з реальністю?
Є класичне порно, а є етична порнографія. Етична – це про секс такий, який він є, а не викривлене тригодинне порно з різними фантастиками, так би мовити. Коли пенетрації не відбуваються годину, а 15 хвилин так, як воно буває в житті. Загалом норма пенетрації це 10-15 хвилин.
Копулятивний цикл у всіх різний – відповідно настання оргазму теж різне. Буває таке, що люди виходять в тандем, але буває так, що хтось швидше кінчає, хтось пізніше. У жінок можуть бути мультиоргазми. Тобто жінка за один статевий акт може дійти кульмінації кілька разів, чоловік один раз. Однак повʼязаних з порнографією міфів дуже багато: наприклад, те, що жінка має кінчати чи не одразу, коли в неї входить член. А воно так не є – тут вже треба знати фізіологію, бо більше нервових закінчень на кліторі.
Це треба прояснювати: ось це так працює, ось це не так, це реальність, а це ось це картинка. Це як інстаграм і реальне життя. Так само є порнографія і реальне життя.