Як виглядає Бучацька ратуша, яку реставрують 20 років

Без перебільшення, Бучацька ратуша на Тернопільщині – одна з найкрасивіших в Україні, яка милує око кожного гостя, хто навідується в місто. Її оздоблював геніальний скульптор Йоган-Георг Пінзель. Нині ратуша переживає свою чергову реставрацію. ZAXID.NET відвідав ратушу та розповідає, як пам’ятка виглядає сьогодні.

Директорка Бучацького краєзнавчого музею Лариса Легка розповідає туристам, що у XVIII ст. місто набуло нового архітектурного обличчя. Тоді його власником став Микола Потоцький, який змінив архітектурний образ міста, відомого ще з XIII ст., доповнивши його розкішними спорудами у стилі бароко.

Архівні фото ратуші з Вікіпедії та «Мандрівок старим кордоном»

Домінантою міста стала ратуша. Її збудував у 1751 році архітектор Бернард Меретин, а скульптурно оздоблював Йоган Пінзель. Ці два майстри часто працювали в парі і разом створили не один архітектурний шедевр, зокрема львівський собор Юра. Ратуша була частиною великої програми Потоцького з відбудови Бучача, який зазнав руйнувань московськими військами у 1738-1739 роках під час російсько-турецької війни. Згодом їхні нащадки ще раз руйнуватимуть оздоби ратуші, в час окупації в Першу світову війну.

Пошкоджені фігури каріатид, які тримають балкони

14 скульптур біблійних і №міфологічних персонажів для ратуші різьбили з місцевого вапняка. Алегоричні кам’яні фігури Давида, що переміг Голіафа, Самсона, що роздирає пащу левові, Геракла, Феміди та Посейдона, що приборкує море, та інші встановили на аттику ратуші. Додатковою різьбленою оздобою були кам’яні балконні кронштейни у вигляді каріатид і герб Потоцьких «Пилява». Він нині втрачений, однак рокайлевий картуш, у якому він містився, зберігся.

Рокайлевий картуш від герба зберігся, а сам герб знищений

«Скульптурні сцени він ґрунтує не лише на героїці античної міфології, але й долучає промовисті для тодішньої України постаті – невільника та козака, яких розташовує на волютах обабіч гербового картуша. Можливо, ці образи сницар створював під впливом серії кам’яних рабів Мікеланджело», – аналізує доктор архітектури, професор Львівської політехніки Олег Рибчинський на сайті Pinsel АR.

Ратуша стоїть на центральній площі міста (фото ZAXID.NET)

Ратуша має два поверхи, які з’єднують гвинтові дубові сходи, далі йде дворівнева вежа. Висота будівлі первісно була 53 м за рахунок високого 18-метрового дерев’яного шпиля. Він згорів у великій міській пожежі 1865 року. Тоді також було втрачено багато скульптур ратуші. Ще більшої шкоди зробили російські військові, які, за свідченнями місцевих краєзнавців, під час Першої світової війни обстрілювали скульптури.

Дубові гвинтові сходи

Спочатку ратуша виконувала своє основне призначення магістрату, проте перший поверх і підвали використовували для торгівлі та складів. Місце розташування було стратегічне: ринкова площа, яка у всіх містах від початків була торговою. 1920 року будівлю передали купцям і міщанам під житло і торгівлю. З 1982 року в ратуші працював краєзнавчий музей і художня школа.

Барокову ратушу поступово відновлюють

Бучацька ратуша пережила три великі відбудови: у 1870 році після пожежі, у 1985-му. Остання реставрація розпочалася 20 років тому, з 2006 до 2024 року, однак повністю її не завершили. Для продовження робіт необхідне додаткове фінансування. Нині частина внутрішніх приміщень відновлена, їх використовують для культурних подій.

Відновлені інтер’єри ратуші (фото ZAXID.NET)

Уламки кам’яних скульптур Пінзеля можна побачити всередині ратуші і в музеї неподалік. Вцілілі скульптури реставрують, а на ратушу планують встановити копії. 3D-моделі скульптур можна оглянути на сайті проєкту Pinsel AR. Талановитого митця вшановує пам’ятник сучасного автора Романа Вільгушинського, встановлений 2014 року перед ратушею.

Уламки скульптур та пам’ятник майстру (фото ZAXID.NET)

На флюгері можна побачити два герби колишніх господарів – Бучацьких, які володіли містом у XIII–XVI ст., та Потоцьких, які його масштабно розбудували. А бій годинника на вежі щогодини супроводжують мелодії українських пісень.