«Став обережним, коли в сусідів згоріла квартира»

Державні будівельні норми змінюються. Проте і в радянський час, коли було зведено багато міських «спальних» районів, і зараз норми безпеки забороняють газифікувати будинки певної висотності. Як виживають мешканці таких забудов під час відключень світла?

У Львові є 135 багатоповерхових будинків, що не мають газопостачання. Для приготування їжі там встановлено електроплити. У 14 333 квартирах цих будинків живуть близько 36 тисяч людей – це більше, ніж мешканців у таких містах як Самбір, Новояворівськ або в таких країнах, як Монако чи Ліхтенштейн.

Під час віялових або аварійних відключень електроенергії мешканці таких будинків упродовж годин не можуть приготувати їжу, а часом залишаються без опалення і води. Тож люди купують різноманітні прилади, що можуть допомогти забезпечити базові потреби – акумулятори, ліхтарі, повербанки, газові пальники.

ZAXID.NET зібрав три історії мешканців енергозалежних будинків про те, як вони дають собі раду, з якими небезпеками стикнулися та які висновки зробили. Також ми поспілкувалися з представниками ДСНС про правила безпеки та поговорили з психологом про те, чому люди часом нехтують цими правилами.

«Спалахнуло на півтора метра»

Катерина Рожанська мешкає в енергозалежній 9-поверхівці із двома дітьми. На щастя, в будинку центральне опалення, тож родина не мерзне. Але коли електроенергію давали усього по 2 години на добу або світла не було по 12 годин поспіль, поставало питання приготування їжі. Знайомі Катерини розповіли, що придбали 5-літровий газовий балон із горілкою. Вона вирішила купити такий самий.

«Друзі розповідали про польські балони, що відповідають європейським стандартам безпеки. Мій чоловік був тоді в армії, а я в тому не розбираюсь. Знайшла на Пром.юа – там були сині польські і червоні українські. Наші були трохи дешевші, тож його і купила. Жодної інструкції до нього не було», – розповідає Катерина.

Коли жінка заправляла балон, то майстри помітили, що він трохи пропускає газ і попередили про це. Катерина написала продавцю, а той порадив просто спустити трохи більше повітря – мовляв, так діє захисний клапан.

«Про всяк випадок, якщо буде холодно, ми ще й купили газову грілку до того балону. І от приїхав чоловік і ми вирішили спробувати. Спочатку все було добре – горіло гарно, але потім вогонь як спалахнув на півтора метра у висоту! Чоловік не розгубився, відключив то все, загасив. Відтоді я сказала, що навіть близько до квартири не хочу таке тримати», – каже Катерина Рожанська.

Газові балони не можна використовувати у закритому приміщенні

Жінка розповідає, що лише після того, як кілька разів написала продавцю, їй прислали відео про те, як користуватися балоном. У відеоогляді йшлося про те, що цей газовий балон – туристичний, використовувати його можна тільки на природі. Перед покупкою таких попереджень не було.

«Звісно, продавець хоче продати побільше, коли є попит. Я взагалі не знала цих нюансів. А перед тим, як ухвалити рішення про покупку, потрібно добре вивчити умови використання приладу і правила безпеки», – говорить Катерина.

Щодо нібито безпечних польських балонів, додає вона, то у знайомих в масажному салоні спалахнув і такий, хоча деякий час працював справно – на ньому гріли воду. Вони не зорієнтувалися, як загасити полум’я і винесли балон на вулицю – на сніг. Повз проїжджав чоловік на машині, у якого був вогнегасник – він і допоміг загасити пожежу.

Мати вдома вогнегасник - завжди хороша ідея

«Став обережним, коли в будинку навпроти згоріла квартира»

Олександр Моклович живе у негазифікованій 16-поверховій новобудові. Котельня будинку розташована на даху, тож сусіди зібрали гроші на генератор, щоби під час відключень електроенергії мати хоча б холодну воду у помешканнях.

«Я не був готовий до вимкнень світла: освітлював помешкання свічками, сидів голодний або їв канапки чи консерви, часом ішов вечеряти після роботи в кафе. Згодом взяв у батьків газовий балон, щоб кип’ятити воду, варити сосиски, підігрівати молоко – такі базові речі. В квартирі ставало відчутно прохолодніше після 6-8 годин без світла, але це не було критично – одягав два светри», – згадує Олександр про перші аварійні відімкнення електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі.

Співробітники чоловіка в паніці почали скуповувати «Екофлови», «Блуетті», «Старлінки» та генератори, хоча ніхто не розумів, до чого саме готуватись.

«Я вирішив не поспішати. І вже трохи згодом замовив у Польщі гелевий акумулятор та інвертор. Ця схема дозволила мені заживити комп’ютер та дрібні побутові речі – зарядні пристрої, лампи», – розповідає Олександр.

Він додає, що коли люди почали масово скуповувати різні прилади, аби забезпечити собі базові потреби для життя в багатоповерхівках, мало хто розумів можливі наслідки їх експлуатації. Сам Олександр орієнтувався на поради товариша, якому акумулятор та інвертор допоміг підібрати і підключити фаховий електрик. Друг також розповів про типи акумуляторів та їх правильне використання.

«Вмикаю на зарядку акумулятор тільки коли я вдома, коли йду – вимикаю його з мережі. Став так поводитись лише після нещасного випадку в будинку навпроти, де згоріло кілька квартир внаслідок використання такої схеми. Електричний котел не підключаю – мій акумулятор його довго не витримає», – говорить Олександр.

«Краще всухом’ятку потерплю»

Львів’янка Ольга Тайкова мешкає у 14-поверховому будинку, в якому немає газопостачання.

«Найдовше у нас не було світла впродовж 30 годин. Це було складно, особливо сусідам з дітьми – ані приготувати їсти, ані зігрітись, ані вийти, бо ліфти зупинені. Зараз, коли графіки відімкнень менш-більш стабільні, я вже прилаштувалась», – розповідає Ольга Тайкова.

У жінки є проблеми зі здоров’ям, тому вона має дотримуватись дієти – харчуватись треба регулярно. Тож вона розігріває їжу перед відключенням або робить заготовки до того, як з’явиться світло.

Окрім ламп на акумуляторах і повербанків, пані Ольга має туристичний газовий пальник для розігрівання їжі. Утім, останнім не користується – боїться.

Із туристичними пальниками можна використовувати лише спеціально призначений для цього легкий посуд

«Після новин про те, що такі пальники можуть вибухнути, я не буду користуватися. Якось всухом’ятку потерплю. Лише раз ми із сусідом розігрівали на ньому їжу – виходили у під’їзд, де є вогнегасник, між поверхами ставили і вмикали. Але більше не будемо», – каже Ольга Тайкова.

Якщо написано «використовувати на вулиці» – так і робіть

Головний інспектор відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС у Львівській області Микола Винярський розповів ZAXID.NET, що наприкінці 2022 – на початку 2023 року сталося 9 пожеж і дві надзвичайні ситуації без подальшого горіння, пов’язані із використанням у квартирах приладів, що не призначені для цього. Ідеться про акумулятори, генератори, газовий балон, туристичний пальник.

Щоб зменшити ризики від використання будь-якого приладу, говорить Микола Винярський, потрібно купувати лише якісний – сертифікований – товар у ліцензованих точках продажу, а не на AliExpress.

«Матеріал неякісного обладнання не розрахований на велике навантаження. Такі акумулятори можуть вибухати через використання швидких зарядок. Якщо батарея впала і пошкодилась, то може почати перегріватися, що теж може призвести до вибуху. Ми можемо не бачити пошкоджень, але неякісний матеріал дасть про себе знати», – пояснює Микола Винярський.

Окрім того, потрібно обов’язково читати інструкцію з експлуатації приладу від виробника і звертати увагу на параметри струму – чи це ліхтар, чи акумулятор, чи генератор, додає інспектор.

Щодо туристичних газових пальників, то їхня назва, каже Микола Винярський, говорить сама за себе – їх можна використовувати лише на природі, коли є необмежений доступ кисню і отруйні продукти згорання не накопичуються в закритому просторі.

«Але з огляду на нинішні умови, ми не можемо заборонити використовувати їх вдома. Тут варто подбати про доступ кисню в приміщення – провітрювати кухню. І в жодному разі не можна допускати до газових пальників дітей», – називає основні правила безпеки інспектор ДСНС.

Окрім того, з туристичними пальниками потрібно використовувати спеціально призначений для цього посуд – легкий і невеликий. Важкий кухонний посуд для приготування може перекривати потік газу, через що балон може вибухнути.

У жодному разі не можна ставити пальники на газові чи електричні плити – поверхня має бути рівною, стійкою, але розташованою подалі від джерел тепла і вологи. Також вдома під час використання таких приладів необхідно мати вогнегасник, аби загасити вогонь у разі невеликої пожежі.

Зазначені правила стосуються і акумуляторів та інверторів: сертифікат якості, ліцензований продавець, стійке розташування, температурний режим для уникнення перегріву, провітрювання приміщення.

Також, говорить Микола Винярський, для освітлення помешкання під час вимкнень електроенергії не можна використовувати звичайний автомобільний акумулятор – він не призначений для таких навантажень.

«Якщо це кислотний акумулятор, то він може швидко розряджатись і перегріватись, тоді виділяється один із найбільш небезпечних газів – водень. Його накопичення провокує вибух. Речі треба використовувати за призначенням», – каже рятувальник.

Акумулятори та інвертори нічим не можна накривати, не можна кидати або бити – будь-яке пошкодження може призвести до перегріву і вибуху. Також таке обладнання не можна підключати до загальнобудинкової мережі – краще використайте якісну і справну переноску.

Микола Винярський додає, що усі ці правила прописані в інструкціях від виробників, тож обов’язково потрібно їх ретельно вивчити перед використанням приладів. І якщо написано «використовувати на вулиці», то для збереження нервів і здоров’я так і варто робити.

Чому ми забуваємо про правила?

Здавалося б, що жодна людина в здоровому глузді не поставить на увімкнену в мережу електроплиту газовий пальник, адже мусить знати, що це – небезпечно. Утім, це стається із цілком здоровими та розумними людьми.

Психологиня, засновниця психологічної студії «Верде» Ольга Конюх говорить, що справа в тому, що людська психіка не працює, як комп’ютерна програма – наші увага і пам’ять є вибірковими, ми зосереджуємось одночасно лише на обмеженому колі подразників, пам’ятаємо лише про те, що є найбільш значимим в цей момент. Також може здаватись, що ми ухвалюємо рішення, керуючись логікою, але це не так – коли рішення має бути швидким або стосується буденної справи, ми спираємось на емоції або звичку.

«Ми найкраще пам‘ятаємо про речі, які нас емоційно вразили. Людина, яка постраждала від вибуху акумулятора, не буде нехтувати правилами безпеки, а от людина, яка знає про небезпеку лише в теорії, легко забуде про це, відволічеться, не перевірить, бо для неї це лише інформація без негативного досвіду. Ми не хапаємось за гарячий баняк, бо маємо досвід, коли попеклись, а от дитина, яка ще такого досвіду не має, може схопитись попри попередження», – пояснює Ольга Конюх.

Окрім того, багато рутинних справ ми робимо «на автоматі» і тоді можемо бути менш обережними. Наприклад, каже психологиня, водій-початківець зазвичай більш обережний за кермом, ніж досвідчений водій.

«Коли ми звикли до користування балоном чи акумулятором, можемо менше звертати увагу на правила безпеки. Тому, щоб не нехтувати ними, варто добре знати про наслідки, мати певний рівень страху цих наслідків. Для цього відповідним службам важливо поінформувати про те, що може статись», – говорить Ольга Конюх.

Щоб убезпечити себе від «забудькуватості», можна зробити вдома нагадування, краще у візуальній формі – стікери, картинки тощо, і час від часу їх оновлювати, щоб вони не ставали звичними.

Також буде добре, коли використання приладу потребуватиме додаткових дій для перемикання уваги. Наприклад, прилад можна щоразу ховати в коробку, на якій буде інструкція, а ще одну інструкцію, бажано з картинками, можна покласти у місці, де прилад використовується.

Як міська влада допомагає мешканцям пережити зиму?

10 лютого стався вже 14-й масовий ракетний обстріл росіянами української критичної інфраструктури, зокрема й енергетичної. Під час цих атак страждають електростанції, що виробляють енергію, і підстанції та мережі, що розподіляють і транспортують електроенергію країною. Коли стається «прорив» в мережі, без електропостачання можуть залишатися навіть регіони, де ушкоджень енергетичної інфраструктури не було – немає «містка», яким енергія може потрапити до вас і доводиться чекати, поки енергетики відновлять його. Тому в більшості українських областей і запроваджують графіки погодинного відключення електроенергії.

Львівська влада, зі свого боку, дбає про безперебійне теплопостачання у будинки. Для цього встановлюють генератори у котельнях та бойлерних. За словами директора департаменту ЖКГ Львівської міськради Олександра Одинця, планується, що найближчим часом резервним живленням буде забезпечено 95-97% таких об’єктів – процес триває з кінця минулого року. А ЛМКП «Львівводоканал» за допомогою резервного живлення дбає про водопостачання, щоправда, під час тривалих відключень електроенергії, коли не працюють будинкові підкачувальні станції, поверхи вище 10-го можуть бути без води.

Окрім того, у Львові діє міська програма часткової компенсації коштів за придбаний ОСББ генератор. Зі 135 «електричних» будинків міста у 61-му створені ОСББ, тож принаймні подбати про роботу підкачувальних станцій і освітлення місць загального користування вони можуть за допомогою міста.