Світлі роковини

Андрій Бондар, 25 лютого 201158721

Вмілої гри на ідеологічних протиріччях і культурних поділах сучасної України – ось чому досконало навчилась і що вдало втілювала українська влада перед Помаранчевою революцією. Потім була епоха Ющенка, в якій ці протиріччя й поділи загострились ще дужче, але на них уже ніхто не наважувався грати. Бо не вмів і не хотів.

За жагою повернення історичної справедливості та національної пам’яті втрачалися реальні проблеми та люди. Справедливість встановлювалася за допомогою президентських указів. Національна пам’ять відновлювалась директивами згори. І все це робилося так, наче нам востаннє дали надихатися перед смертю, яка неодмінно мала прийти. Нам конче треба було закарбувати на скрижалях щось сакраментальне, і вже завтра в нас буде від Керчі до Ягодина єдиний народ, який шануватиме УПА і запалюватиме свічки пам’яті Голодомору.

І ось як уже цілий рік ця «смерть» пасеться на наших палестинах. Цілий рік нового хазяїна Банкової пішов на те, щоб постирати написи на наших священних скрижалях і задути всі наші свічки пам’яті. Українському ідеологічному відродженню прийшла на зміну однозначність іншого порядку. Цілий рік совєтський ресентимент забирає в нас найголовніше й зазіхає на святе. Сьогодні це називається: «антиукраїнська політика», «українофоби при владі», «рука Москви». Приблизно так само, як за Ющенка нами правив «вашингтонський обком». З тією різницею, що при владі сьогодні і справді українофоби, а якби нами керував «вашингтонський обком», то, може б, і був із нас якийсь толк.

Укази нам дали героїв і вони ж у нас їх забрали. Тепер уже ми виношуємо плани, в яких неодмінно буде страшна помста. Бо коли «наші» прийдуть до влади, ми знову видамо потрібні укази і на державному рівні запалимо свічки пам’яті. Виженемо Арфуша з Бенкендорфом, призначимо Оксану Білозір міністром культури і відправимо «Гринджоли» на Євробачення.

Вже цілий рік ми живемо в ситуації дзеркального повторення того, що відбувалося після 2004 року – тільки навпаки. Народ шляхом демократичного волевиявлення цілком добровільно обрав собі політика з амбіціями якогось напівлегендарного Ксеркса з минулим Мішки Япончика. Так само, як у 2005 році Ющенко бездарно віддав владу, сьогодні Янукович її жадібно собі забрав. Перший не міг нічого зробити без влади, а другий не зможе нічого зробити з владою.

Донецька символічна помста Україні дійшла до межі, за якою почала прозирати – ні, не празька весна – лівійська зима. Це не ми насправді дали їм відчути, що ніщо під сонцем не вічне, навіть Мубарак. В арабському світі, збуреному Ассанжем, відбувся ефект доміно і досі ніхто нічого не розуміє і не може пояснити. Ще вчора тамтешні «ксеркси» почували себе безсмертними, а сьогодні відмовляються від влади або від безсилля стріляють у власний народ. І ця незбагненність останніх твіттер-революцій наших новоспечених «ксерсів» гнітить найбільше. Вимкнути «Фейсбук» вони вже не можуть. А вимкнуть його, невідомо, чи не звернемося ми до «Яндекса». От і в Росії визріває щось «бессмысленное и беспощадное». А раптом демократію знову оголосять у Москві необмежену і випустять Ходорковського? Що тоді зроблять наші «шлімазли»? Підуть за генеральною лінією, оголосивши демократизацію?

 І вже чуються голоси «голубів миру» всередині влади. Вже закликають зшивати, консолідувати й об’єднувати країну з нагоди світлих роковин. Хтось «увікнув» Литвина, який уже вважає, що в партії влади завелися шлеппери, які «працюють на роз’єднання». Вже завтра заради цього удаваного об’єднання можуть зняти Табачника і поставити на його місце якогось Ніколаєнка. Хоч нічим іншим, як лише черговим втихомиренням заради збереження влади це об’єднання не буде. Їм знову потрібне віртуальне об’єднання, а не реальне. Якби відбулося реальне об’єднання, така влада у цій країні не втрималася б і години.

Тому владі зараз не завадило б звернутися до кучмівських витоків і знову навчитись грати на протиріччях і поділах, а не поглиблювати їх усе більше. Цілий рік вона грала на нервах і вдавалася до психічних атак заради елементарної помсти, створивши у країні атмосферу окупації і навіть розчарувавши свій електорат. Ось він, цей електорат, волає із сайту президента незадоволено, зібравши всі останні інтелектуальні здібності в єдиний кулак: «Почему, мой голос избирателя, сейчас работает за то, против чего я голосовал?».

Все-таки не дурний був той Кучма зі своєю багатовекторністю. Та й Кравчук між краплями проходив, не змокнувши. Хто так тепер уміє? А не вміє тепер ніхто, бо щось таке, як компроміс, покинуло не лише політику, а й політичну лексику. Хто вже грає зі стримуваннями та противагами у країні, де немає ні парламенту, ні уряду, ні суду, ні слідства?

Тепер, коли влади стільки, скільки треба, можна займатися імітацією реформ. Але як можна реформувати країну з таким низьким рівнем лояльності, такими цінами на гречку, таким дорогим гелікоптером і Тимошенко під слідством? Хтось уже запустив технологію примирення і навіть пообіцяв Ющенкові крісло прем’єра. Але навіщо їм реформи? Заради китайського чуда чи сінгапурського дива? І що робитиме у Нових Безрадичах Ющенко з казенним кріслом з азаровського кабінету? І чи потрібні реформи у країні без вибору? І чи потрібні вибори у країні без реформ? І чи потрібна демократія без лібералізму? І чи можливе народне щастя без демократії? І чи можна примирити Сталіна з Бандерою, а Колєснічєнка з Тягнибоком? І чи може останній стати президентом всієї України? Кому хочеться повторити долю Мубарака так швидко, навіть толком не поцарювавши? Кому хочеться гречаної революції, доки з рота це помаранчева кислятина не вивітрилась? Суцільні питання – і жодної притомної відповіді.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 21

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • mius_18 28 лютого 2011, 18:32

    А с Катериной можно только согласится.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • катерина 27 лютого 2011, 23:35

    Як за Ющенка, так і зараз в Україні править "вашингтонський обком". Тільки нинішньому Вашингтоном дозволено підгулювти "на стороні". А подібні до автора- це інструктори тих обкомів. А дозволив запанувати тим обкомам в Україні саме той багатовекторний Кучма заради збереження, у першу чергу награбо..., вибачте, нажитого у поті чола мільйонів українців і навіть їх кров'ю, статку свого і своєї родини. Заради збереження статків інших пінчуків, порошенків і навіть литвиних.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Cкиф 27 лютого 2011, 09:06

    Судить прошлое можно по разному. Сейчас же важно то что галыцкие украинцы исповедуют взгляды, которые вызывают раздражение в той части Украины, которая раньше называлась Малороссией (центр), а в той что была Новороссией (юго-восток) вызывают решительный протест

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук