Тотальна зневага

Голосування конституційною більшістю депутатів ВР законопроекту, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконний розпуск парламенту і накладення Президентом повторного вето на закони, ухвалені тією ж більшістю у складі БЮТ, ПР і КПУ, вже за самими формулюваннями зазначених нормативних актів можна назвати шедеврами зневаги інститутів держави, яку ці діячі (депутати і президент) покликані репрезентувати, ба, навіть захищати.

Мені наразі не приходить у голову жодна вдала метафора, якою б можна було охопити політичну абсурдність «двох подій одного дня», проте нам ідеться саме про інститути держави.

Притаманний українцям ментальний принцип міжперсональних відносин, за визначенням чужий поняттям держави, політики, права утвердився за часів президентства Ющенка, як ніколи раніше. Політичний процес в Україні, що розгортається за принципом і в перспективі міжперсональних (а не політично-правових) відносин, опосередкованих боротьбою за посідання маліючих у своєму значенні і впливах інститутів влади, - невпинно веде нас до хаосу, «сірої зони», такої собі трясовини між західною і євразійською цивілізаціями.

Обидва рішення, разом узяті, самі є метафорою-застереженням, що в разі прийняття Основного Закону депутатами від БЮТ і ПР (чи за будь-якої іншої коаліційної конфігурації нинішнього парламенту), він стане «конституцією на двох» (сюди ж і варіант виборчого закону на двох), що може потягнути за собою інші, від «обділених» Конституції і способи їх прийняття. Звичайно, кожен вважатиме законним лише «свій» варіант...