Це не підтримка малого бізнесу, а його цілеспрямоване знищення

Чи не найбільше від жорсткого карантину, який тривав понад два місяці, постраждав мікробізнес. Цілих два місяці багато підприємців були без жодного доходу. Виникали питання: за що годувати сім'ю, як виплачувати зарплату працівникам і взагалі як вижити?

Сьогодні третина власників бізнесу, переважно мікропідприємців, заявляють про падіння доходів на 90-100%. Більшість з них змушені були скорочувати штат працівників. І от, за останніми офіційними даними, в Україні вже понад 600 тис. людей – безробітні!

Однак чомусь складається враження, що влада не бачить або не хоче бачити всіх катастрофічних наслідків, спричинених пандемією та карантином.

Обіцянки і запроваджені нововеддення не відповідають дійсності

Зараз мікропідприємцям дуже складно відновити роботу після такого довготривалого застою. Їм обіцяли допомогти «оговтатись» та створити належні умови для відновлення підприємницької діяльності.

Зокрема, влада пообіцяла організувати допомогу по частковому безробіттю, надати кредити під низькі відсотки. Але чомусь більшість цих обіцянок залишаються лише на папері, тоді як на практиці ми спостерігаємо зовсім іншу картину, яка жодним чином не враховує реального стану мікропідприємців в Україні.

Я багато спілкуюся з представниками малого і середнього бізнесу, тому добре розумію реальний стан речей, знаю багато прикладів, коли деклароване владою абсолютно не відповідає дійсності або не працює.

Ось конкретний кейс, який трапився з підприємцем, коли він хотів скористатись відомою кредитною програмою «5-7-9», яка була запроваджена з метою спростити доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування.

Підприємець звернувся до Укргазбанку за консультацією по цій програмі кредитування. Він сам надає освітні послуги і йому було потрібне оновлення техніки: ноутбук, камера, мікрофон, планшет тощо. Вартість на ринку такого обладнання 100 тис. грн.

Для підприємця, який був змушений обмежувати свою діяльність понад 2 місяці, це доволі велика сума. Тож його якраз могли б дуже виручити кредити під низькі відсотки. Підприємець розраховував на пункт «придбання засобів» у цій програмі кредитування. Але виявилось, що обладнання не може бути заставним, оскільки видання позики здійснюється лише під заставу нерухомого майна чи транспортного засобу.

Підприємець вирішив дати під заставу свій автомобіль. Однак з'ясувалося, що заставою автомобіль стати не може, бо він 2008 року випуску. Під заставу можуть іти автомобілі іноземного виробництва не раніше, ніж 2012 року. Фактично навіть підприємець, який мав, що дати під заставу, не зміг цього зробити.

А тепер питання: що робити тим підприємцям, які взагалі не володіють нерухомістю чи автомобілем? Виходить, що долучитись до кредитної програми їм буде просто неможливо?

Однак це не єдина нереальна умова. Бо, щоб отримати кредит по цій програмі, у підприємця не повинно бути перерв у діяльності! А як же жорсткий карантин, через який більшість мікропідприємців не могли реалізовувати своє право на працю, враховуючи і нашого вищезгаданого героя?

Однак, з огляду на незрозумілі причини, влада вирішила на це не зважати. До того ж сума кредитування повинна бути не менше 500 тис грн. Тож що ми маємо в результаті?

Очевидно – підприємцю відмовили в наданні кредиту. І, на жаль, таких прикладів можна навести безліч. Станом на сьогодні кредитною програмою змогли скористатись лише 605 підприємців.

Бомбардування мікропідприємців з усіх боків

Але і це ще не все. Не тільки обіцянки і запроваджені нововеддення не виконуються належним чином. Адже мікропідприємців вирішили бомбардувати з усіх боків: накладання необґрунтованих штрафів заднім числом (ДПС штрафує навіть закриті ФОПи), організація непланових перевірок. І це тоді, коли підприємці ще не прийшли до тями від усіх жорстких обмежень.

Так, наприклад, у травні, на львівського підприємця і власника ресторанного бізнесу наклали величезні штрафи і повідомили про арешт рахунків, при тому, що Держпраці ще раніше скасували свій припис. Усе це відбувалось без роз'яснень, без попереджень та з численними порушеннями.

Іншого власника магазину оштрафували за розміщення оголошення про те, що клієнти можуть замовляти доставку товару. Справді, щоб встановити вивіску на магазині в багатьох містах України, потрібно підготувати пакет документів та пройти засідання спеціальної комісії. Але в умовах карантину – це зробити було неможливо!

Такі дії точно не виглядають як підтримка малого та мікробізнесу, а лише свідчать про їхнє цілеспрямоване знищення.

Можливо, досить вбивати один із найголовніших фундаментів розвитку української економіки? Влада має почути підприємців, врахувати їхні пропозиції, більшість з яких, справді, конструктивні, і лише на користь державі, а не навпаки. Пора зрозуміти врешті-решт важливість розвитку малого та мікробізнесу для України, доки не стало пізно.

Я ж зі свого боку надалі буду реагувати на всі звернення підприємців, доноситиму до влади їхні пропозиції, а також відстоюватиму інтереси мікробізнесу у Верховній Раді.