У чорних копачів на Закарпатті вилучили унікальні срібні злитки римського періоду

У Національний музей історії України передали унікальний скарб – три срібні злитки римського періоду з карбуванням імператора Костянтина. Їх викопали біля Хуста на Закарпатті і намагалися продати на аукціоні. Але поліція вчасно вилучила артефакти, тепер вони експонуватимуться у київському музеї. Такі злитки, які вручали полководцям як нагороду, зберігаються лише у трьох європейських музеях.

Як повідомили 13 серпня в Офісі генпрокурора, скарб виявили на території Хустського району Закарпаття. Місцевий мешканець виставив один зі злитків на інтернет-аукціоні. Працівник Національного музею помітив лот і повідомив про злочин в прокуратуру. Під час обшуку вдома у продавця виявили ще два злитки. Через особливу культурну цінність скарбу розслідування взяв на контроль Офіс генпрокурора.

Експерти встановили, що це оригінальні римські срібні зливки, які датуються 306-337 роками, і мають відбитки монети римського імператора Костянтина Великого (272–337 рр.). На злитках є відбитки штемпелів, якими карбували золотий солід – монету, що випускали з 310 по 313 рік у місті Августа Треверорум (нині – Трір у Німеччині) на честь перемоги над франками. Кожен зі злитків важить по 342 г, а вартість усіх разом становить майже 3,5 млн грн.

Срібні злитки були даром для високопоставленої особи, можливо, імператорського офіцера (фото Офісу генпрокурора)

У музеї розповіли, що такі злитки у формі бичачої шкіри або подвійної сокири-лабріса відомі з кінця III – початку IV ст. Тоді виникла традиція донату – імператорського дарунку військовим і службовцям. Найчастіше донати виплачували з нагоди інавгурації імператора, дарували на честь святкування перемоги, призначення співправителя, повноліття спадкоємця, за вірність війська під час заколоту і за заповітом.

«Три злитки, скріплені разом, мали бути даром для дуже високопоставленої людини. Ми припускаємо, що це міг бути високопоставлений офіцер імператора Костянтина Великого, який, до того ж, міг бути свідком і учасником битви біля Мульвійського мосту. Ця битва змінила хід європейської історії та дала поштовх до подальшого розповсюдження християнства в якості офіційної релігії», – зазначив куратор музейної програми «Врятовані скарби» Максим Левада.

У музеї додали, що схожі римські злитки з відбитками монетних штемпелів є лише в трьох музеях – у музеї римського міста Аугуста Рауріка (Кайзераугст, Швейцарія), в Історичному музеї Ганновера (Німеччина) та у Скарбниці Німецького ордену (Австрія), де зберігаються два злитки зі скарбу в римському місті Емона (нині – Любляна, Словенія).

Такі злитки виготовили в час правління імператора Римської імперії Костянтина (фото музею)

«Сьогодні відомо понад 90 срібних римських злитків, але ця знахідка є унікальною з кількох причин. По-перше, всі раніше знайдені злитки з відбитками монетних штемпелів виявили в межах Римської імперії, за винятком одного, випадково знайденого ще 1888 року біля Дірсторфу в Нижній Саксонії. По-друге, зазвичай на злитках карбувався штемпель, що засвідчував майстерню та час карбування. Відомо лише 11 злитків, на які нанесено відбитки монетних штемпелів. Це мало засвідчити, що вони виготовлені за наказом імператора на державному монетному дворі. І, зрештою, це перший випадок, коли знайдено злитки з відбитками штемпелів обох боків монети – її аверсу та реверсу», – пояснила завідувачка відділу нумізматики Національного музею історії України Зінаїда Зразюк.

Історики додають, що у IV ст. територію Закарпаття заселяли племена даків і германців. Припускають, що цими германцями, які ставали командирами римських загонів і отримали імператорський донат, були представники плем’я тайфалів.

Нагадаємо, раніше давньоримські предмети побуту знайшли на Львівщині. А на Буковині науковці досліджують виробничу факторію римського часу.