У Львові міністри закордонних справ Євросоюзу ухвалили декларацію про трибунал для Путіна
Україна отримає 1 млрд євро заморожених російських активів

У п'ятницю, 9 травня, за участі прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, високої представниці ЄС у закордонних справах Каї Каллас та 19-ти міністрів закордонних справ ухвалили «Львівську заяву», якою започаткували створення міжнародного спецтрибуналу для високопосадовців Росії за злочин агресії проти України. Невдовзі декларацію підпишуть у Люксембурзі. Крім створення спецтрибуналу, у Львові відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ держав та підписання угоди про спрямування Україні траншу прибутків від заморожених російських активів.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль назвав події 9 травня у Львові історичними. «Перша подія – це засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів ЄС. Ми обговорили низку питань нашого спільного сьогодення і майбутнього. Друга подія – це підписання угоди про спрямування Україні траншу прибутків від заморожених російських активів. Ця угода укладена між ЄС, Данією, Францією, Італією. Йдеться про кошти Європейського фонду миру обсягом близько 1 млрд євро, за які закуплять українську зброю для потреб України», – сказав прем'єр.
Підписання угоди про заморожені російські активи. Фото ZAXID.NET
Третьою історичною подією Шмигаль назвав зустріч коаліції держав для створення спецтрибуналу для Росії. За словами Шмигаля, це стосується російських високопосадовців, які віддавали злочинні накази.
«Країни коаліції провели велику юридичну підготовку. Сьогодні ухвалимо політичне рішення про схвалення роботи цих юридичних команд. Сам процес формування і запуску спеціального трибуналу в межах Ради Європи розпочнеться незабаром. Винні в злочині агресії обов'язково будуть покарані», – повідомив Шмигаль.
Зустріч делегацій відбулася у Львівській міськраді. Фото ZAXID.NET
Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас заявила, що присутність міністрів у Львові знаменує непохитну єдність з Україною. Вона сказала, що Владімір Путін робить з Україною те саме, що Адольф Гітлер робив 80 років тому.
«Росія не виявляє жодного інтересу до миру, водночас як Україна вже понад два місяці тому погодилася на безумовне припинення вогню. Тому відповідь може бути лише одна – дійсно змусити Росію також хотіти миру. А це означає, що нам потрібно посилити тиск на Росію, а також зробити так, щоб Україна могла захистити себе. Тому цього тижня ми запропонували 17-й пакет санкцій, і сподіваємося, що цього місяця його ухвалять Радою ЄС», – сказала Кая Каллас.
Кая Каллас. Фото ZAXID.NET
Каллас зазначила, що зустріч 9 травня у Львові є символічною, оскільки саме тут навчалися юристи Рафал Лемкін та Герш Лаутерпахт. Лемкін запровадив слово «геноцид», а Лаутерпахт працював над концепцією злочинів проти людяності.
«Сьогодні робимо дуже рішучі кроки на шляху до справедливості для України. Після засідання надамо нашу остаточну політичну підтримку створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за агресію проти України. Кожен сантиметр російської війни задокументований. Я дякую всім країнам, які зробили свій внесок у створення трибуналу, а також запрошую інші країни, які виступають за мир і справедливість, приєднатися до цих зусиль. Дякую вам. Сьогодні день Європи, вся Європа тут, у Львові», – сказала Кая Каллас.
Денис Шмигаль, Кая Каллас та Андрій Сибіга. Фото ZAXID.NET
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що створення спецтрибуналу тривало понад два роки. Юристи напрацювали формулу, яка прийнятна для України – збереження принципу невідворотності покарання для всіх. Зокрема, для президента Росії, прем'єр-міністра та міністр закордонних справ Росії.
«Всі вони міжнародні військові злочинці. Трибунал буде розташований в Гаазі. Зараз активно приступаємо до роботи з Радою Європи, яка є центральним елементом цього процесу. Тому сьогодні ми ухвалюємо політичний документ – «Львівську декларацію». Наступними кроками після схвалення процедурно-формального в Люксембурзі відбудеться формально-процедурне схвалення цього процесу, а потім буде укладення угоди між Радою Європи та Україною. Це поставить крапку у процесі створення юридичної інфраструктури щодо притягнення російського агресора до відповідальності», – повідомив Андрій Сибіга.
Андрій Сибіга. Фото ZAXID.NET
Андрій Сибіга додав, що Україна збирає докази й немає жодних перепон для досудового розслідування.
Повний текст «Львівської декларації»
Ми, міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції держав зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (далі – Коаліція держав), зібралися сьогодні, 9 травня 2025 року, у Львові – місті, яке відіграло значну роль у формуванні фахівців з міжнародного права, які заклали підвалини сучасного міжнародного кримінального права, посилаючись на Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 2 березня 2022 року під назвою «Агресія проти України», в якій найрішучішим чином засуджується агресія Російської Федерації проти України в порушення статті 2(4) Статуту Організації Об'єднаних Націй, посилаючись на Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 23 лютого 2023 року під назвою «Принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні», висловлюючи свою вдячність за роботу, проведену експертами з правових питань в рамках Коаліції держав над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, починаючи з січня 2023 року, беручи до уваги Віденсько-Ризьку заяву Коаліції держав від 22 листопада 2024 року, керуючись спільною метою забезпечення відповідальності за злочин агресії, вчинений проти України, ми заявляємо про таке:
1. Ми вітаємо завершення технічної роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в рамках Ради Європи.
2. Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України.
3. Ми підкреслюємо, що після створення Спеціальний трибунал, відповідно до свого Статуту, здійснюватиме судочинство у повній повазі до міжнародного права та прав людини з метою забезпечення відповідальності за злочин агресії та зміцнення міжнародного правопорядку.
4. Ми висловлюємо вдячність усім, хто активно долучився до підготовчої роботи над проєктами правових документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, зокрема, юридичним радникам, які брали участь у роботі Коаліції держав.
5. Ми підкреслюємо центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу та визнаємо значний внесок Європейської Комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності, включно з їхньою роботою над проєктом Угоди між Україною та Радою Європи про заснування Спеціального трибуналу, проєктом Статуту Спеціального трибуналу та проєктом Розширеної часткової угоди, що визначає умови підтримки Спеціального трибуналу, включно з його фінансуванням та іншими адміністративними аспектами.
6. Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування.
7. З метою розширення міжнародної підтримки Спеціального трибуналу закликаємо інші держави та міжнародні організації приєднатися до наших зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
8. Ті з нас, хто представляють держави-учасниці Ради Європи, з нетерпінням чекаємо на засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня 2025 року, яке стане наступним кроком на шляху до формалізації створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи.
Ця заява була узгоджена в присутності Каї Каллас, Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки віцепрезидентки Європейської Комісії, та Майкла МакГрага, Комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів.