Українська діаспора у Німеччині провела меморіальний захід до 150-річчя Емського указу

За ініціативи представників української діаспори в німецькому курортному місті Бад-Емс відбувся міжнародний меморіальний захід до 150-річчя Емського указу – одного з найжорсткіших документів Російської імперії, спрямованих проти української мови та культури.

Як повідомила ZAXID.NET юристка, мешканка Кельна і співорганізаторка заходу Уляна Деркач, подія відбулась у будинку Vier-Türme-Haus, де в 1876 році російський імператор Алєксандр ІІ підписав указ про заборону друку українських книжок, театральних вистав українською мовою та ввезення українських видань із-за кордону.

Участь у заході взяли науковці, дипломати та представники українських громад із Німеччини, Австрії, Бельгії, Швейцарії та України. До присутніх звернулися мер Бад-Емса Франк Акерманн, почесний консул України в Майнці Ґюнтер Єрц та виконувач обов’язків керівника генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Тарас Жолубак.

Через відеозвернення до події долучилися постійний представник України при ООН Андрій Мельник, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, депутат Європарламенту Міхаель Ґалєр та інші українські й європейські діячі.

Одними з головних спікерів стали професор Віденського університету Міхаель Мозер та почесний професор Кельнського університету Ґергард Симон. Вони нагадали, що Емський указ став продовженням політики Російської імперії щодо обмеження української мови та культури.

За словами Мозера, документ передбачав не лише заборону українського книговидання й театру, а й витіснення української мови зі сфери освіти та переслідування діячів українського руху. Симон наголосив, що наприкінці ХІХ століття в Російській імперії не існувало державних шкіл з українською мовою навчання, а сама назва «Україна» була фактично витіснена з офіційного вжитку.

Фото Уляни Деркач

Окрему увагу учасники заходу приділили сучасному становищу української мови. Соціолог Центру Разумкова Михайло Міщенко навів дані, згідно з якими частка громадян, які вважають українську рідною мовою, зросла з 52% у 2006 році до 78% сьогодні. Частка тих, хто називає рідною російську мову, за цей час скоротилася з 31% до 6%.

Під час дискусій також порушували тему сучасної російсько-української війни. Учасники наголошували, що між Емським указом та нинішніми атаками на українську культуру існує спільна логіка – заперечення української ідентичності та права українців на власну культуру й історію.

Захід завершився концертом, під час якого в будинку, де було підписано Емський указ, прозвучали твори українських композиторів Максима Березовського, Миколи Лисенка, Віктора Косенка та Василя Барвінського.

Організаторами події стали Асоціація українських студентів та докторантів Кельнського університету, Українське товариство в Майнці та німецько-українське товариство Rhein-Dnipro за підтримки низки українських організацій і Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні.

Емський указ – це таємний указ російського імператора Алєксандра ІІ, підписаний у 1876 році в німецькому місті Бад-Емс. Документ став продовженням політики Російської імперії, спрямованої на обмеження українського національного руху та русифікацію українців. Указ забороняв друк більшості книжок українською мовою, ввезення українських видань з-за кордону, а також українські театральні вистави. Наслідком стало суттєве гальмування розвитку української культури та освіти на окупованій Росією частині України. Попри це, український національний рух зберігся й продовжив розвиватися, зокрема на території Галичини.