Український павільйон у Венеції представляє виставку «Надія!»
До теми
Національний павільйон України у рамках 56-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції (La Biennale di Venezia) представляє групову виставку під назвою «Надія!» за участі молодих українських художників, серед яких Євгенія Бєлорусець, Артем Волокітін, Микита Кадан, Жанна Кадирова, Микола Рідний, Анна Звягінцева та Відкрита Група, а також Сергій Жадан. Павільйон України організовано PinchukArtCentre.
Комісаром є Міністерство культури України, куратором проекту – Бйорн Гельдхоф, заступник арт-директора PinchukArtCentre.
Розташований у спеціально спорудженій скляній конструкції на набережній Семи мучеників (Riva dei Sette Martiri), безпосередньо на шляху від Арсеналу (Arsenale) до Венеційських садів (Giardini), Український павільйон – це уособлення нової прозорої України, що відкривається світові. На тлі нещодавніх історичних подій та всупереч нинішньому збройному конфлікту в країні, цим виставковим проектом молоде покоління митців України виголошує свою віру у майбутнє своєї держави, вважають організатори.
«Клітка» Анни Звягінцевої уособлює протиріччя між свободою та ув'язненням, верховенством закону і беззаконням, силою і тендітністю.
Анна Звягінцева. «Клітка»
«Сліпа пляма» Миколи Рідного та Сергія Жадана демонструє наслідки насильницьких дій, але протидіє появі обмеженого бачення, яке спонукає до радикалізації думки.
Микола Рідний та Сергій Жадан. «Сліпа пляма»
Артем Волокітін у своєму полотні звужує реальність життя до акту насильства, який переходить від надії до страху, від смерті до величі.
Артем Волокітін. «Видовище -1»
У свою чергу Жанна Кадирова, зазираючи в майбутнє через призму недавнього минулого, представляє Україну невід’ємною частиною світу.
Жанна Кадирова. «Натовп. День»
Відкрита Група та Євгенія Бєлорусець у різний спосіб підкреслюють почуття обов’язку і відповідальність людей у збройному конфлікті. Їхні роботи виявляють різне ставлення до ситуації членів одного суспільства. Відкрита Група розповідає про молодих новобранців і членів їх сімей, які чекають на повернення хлопців з війни.
Відкрита група. «Синонім до слова “чекати”»
Євгенія Бєлорусець змальовує невидимих шахтарів, які віддають перевагу життю і праці в зоні конфлікту, але відмовляються брати участь у війні, намагаючись «врятувати» своє майбутнє щоденною роботою у шахтах.
Євгенія Бєлорусець. Назва: «Не фотографуйте мене! Бо завтра тут мене застрелять.»
Скульптура Микити Кадана, розташована поза стінами павільйону просто неба, посилається на минуле і дивиться в очі сьогоднішній війні. У своєму досліджені митець піднімає проблему історифікації конфлікту та протиставляє його радянському минулому України.
Микита Кадан. «Труднощі профанації»
На честь відкриття павільйону культовий український рок-гурт «Океан Ельзи» зіграв концерт просто неба на набережній міста.