Варіанти майбутнього

Якщо абстрагуватися від пропаганди з боку президента і викривачів з боку "мегапарасюка", треба визнати, що Україна зазнала в Дебальцевській битві серьезної поразки від армії РФ, втрачено багато живої сили і техніки, залишена важлива стратегічна точка. Все інше, що носиться в медіа-просторі - просто коментарі до підсумками. Причини поразки також мають значення в основному для військових і політиків. Головне для нас - розуміння фізичних підсумків битви, тобто те, що буде написано в підручниках, суть питання. Більш того, дуже схоже, що заклик до введення миротворців з боку українського уряду може бути сприйнятий як крик про допомогу, викликаний раптовою панікою в самому вищому ешелоні влади.

Як не прикро все це усвідомлювати, але крім практично неминучого наступу ворожих військ, в Україні в найближчі дні почнеться наступ на президента. З боку реальної "п'ятої колони", що працює на перемогу РФ, а також з боку добровільних помічників хаосу, що вимагають справедливості. Є величезна небезпека, що ця атака досягне успіху, і навіть відбудеться спроба державного перевороту, а також акції по дестабілізації обстановки в ряді обласних центрів. На місці ворога, я б так і вчинив. Президента є за що критикувати, є за що "мочити" Генштаб, який не тільки поширює неймовірну брехню, а й дезінформує президента, є за що гепнути добровольців, які навіть не в змозі зібрати фотосет для демонстрації в США, є за що "рвати" уряд і прем'єра, який досі не виступив з баченням того, яким він бачить Україну через 10 років і що збирається для цього зробити. Дуже скоро настане критичний момент, і всім, політикам, військовим, громадянам, доведеться вибрати з трьох варіантів.

1. Колективний Парасюк-Семенченко-Філатов сядуть навпроти колективного Порошенко і про щось домовляться, оголосивши про це публічно.

2. Одна з команд переможе і пересаджає іншу.

3. Все буде тривати як звичайно, як процес повільного розпаду країни, який посилюється становищем на фронті і щоденними втратами території.