Війна людей проти машин

IQЛюбко Петренко, 26 вересня 2012516330
Війна людей проти машин

Навряд чи нині хтось наважиться спростовувати той факт, що запроваджена у Львові з початком року нова транспортна схема аж ніяк не справджує покладених на неї надій. Рухомого транспортного складу бракує, маршрути незрозумілі, інтервали руху хаотичні. Тож не варто дивуватися, що львів’яни-власники автівок надають перевагу приватному транспорту над громадським.

Ще недавно попередня транспортна система, основою котрої була маршрутка, викликала безліч нарікань і кпинів. З’явилися навіть популярні пісні з текстами на кшталт: «їде маршрутка, як велика собача будка». Львів’яни з нетерпінням очікували, коли ж ті остогидлі «гроби на колесах» приберуть з вулиць міста й зроблять нам «транспортну Європу».

Саме це й покликана була зробити нова транспортна схема, яку спроектували фахівці французької компанії Louis Berger. На папері виглядало все чудово: радіальні маршрути, хордові; розширення трамвайних і тролейбусних ліній. Не було лише враховано пострадянської корекції, так званої «спотвореної реалізації». Ніхто у проекті не врахував, що учасники тендеру перевізників у рази завищуватимуть наявний парк автобусів, що депутати міськради стануть усіма силами блокувати реалізацію задуманого, що ДАІ не виконуватиме своїх функцій, що власники приватних автомобілів чхатимуть на правила паркування, що пасажири зриватимуть на зупинках схеми руху транспорту, аби мати їх виключно для власного використання, тощо, тощо, тощо.

Львів’янам залишається сподіватися на те, що магістрат не опустить рук і, хай із значним запізненням, але все ж доведе справу до завершення. Хоча б із тим же багатостраждальним електронним квитком. Начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Сергій Кіраль у розмові із ZAXID.NET розповів:

На робочих групах разом з депутатами міськради було узгоджено технічні, фінансові й інші питання. Коли ж ми звернулися до депутатського корпусу, що час вже це питання виносити на сесію й ухвалювати, то отримали необґрунтовану відмову. Нині це питання зависло у повітрі. 

То що ж, від нововведення доведеться відмовитися? Сергій Кіраль запевняє, що не варто втрачати оптимізму, просто реалізація проекту дещо затягнеться:

Вирішення цього питання довелося винести на рівень Адміністрації президента. У комітеті економічних реформ міністерства інфраструктури було внесено в плани на 2015 рік реалізацію проекту електронного квитка у кількох містах, зокрема й у Львові. Шкода лишень, що ми втрачаємо час, ми могли б стати лідерами у цьому починанні.

А наразі Львову треба зайнятися нарощуванням рухомого складу громадського транспорту. Оскільки коштів бракує, то доведеться закуповувати секонхендівські трамваї з Німеччини. Хоча, як засвідчує досвід їхньої експлуатації у Львові, це далеко не найгірший варіант вирішення проблеми браку рухомого складу. Як повідомили у львівській мерії, найближчим часом буде придбано десяток таких трамваїв за кошти ЄБРР. Паралельно триває капітальний ремонт наявних трамваїв і тролейбусів. Також міська влада опрацьовує вигідні для міста схеми лізингу комфортних низькопідлогових автобусів, адже для нормального функціонування транспортної схеми потрібно додатково 50-60 автобусів і таку ж кількість тролейбусів.

За словами Сергія Кіраля, передбачається й розширення мережі маршрутів електротранспорту. Пріоритетним тут буде побудова давно обіцяної лінії трамваю на Сихів. Будівництво, найімовірніше, розпочнеться навесні наступного року. Наступного ж року відбуватимуться і ремонти ділянок другого та шостого маршрутів.

Загалом концепція розвитку львівської транспортної мережі ґрунтується на принципі: зробити вигідним використання громадського транспорту й велосипедів і водночас невигідним користування приватним автотранспортом. Тобто створити таку ситуацію, за якої водій двічі подумає перед тим, як їхати у центр приватним транспортом і, можливо, вирішить сісти на трамвай чи велосипед. Бо, наприклад, незабаром у центр не вдасться взагалі заїжджати автом, а от велосипедом – скільки завгодно. Тим більше, що велодоріжки хай зі скрипом, але потрохи будують.

Хоча нині людині, котра щоранку мусить добиратися на роботу в інший куток міста, утопічною виглядає ідея про те, що автобус стане вигіднішим за власну автівку. Проте заступник голови робочої групи щодо впорядкування транспортного руху і паркування в центральній частині Львова Олег Шмід вважає такий стан справ тимчасовим, він переконаний, що незабаром усе зміниться. Згадана робоча група вже розробила пілотний проект пішохідних і паркувальних зон у центральній частині міста. Перший його етап – а він вже виглядає доволі революційно – заплановано реалізувати до кінця року. І тоді безавтомобільний центр виглядатиме приблизно так:

Львів’яни, напевно, пам’ятають, що кілька років тому автоматичні шлагбауми спробували встановити на вулиці Руській, але їх нахабні водії просто збили. Тому тепер будуть встановлювати автоматичні болларди, котрі витримують удар тяжкого танка. Такі болларди можна спостерігати на вулицях західноєвропейських міст: під’їжджає до нього трамвай чи автобус, посилає відповідний сигнал, і металевий стовп опускається під землю, даючи можливість проїхати. Ще таким правом проїзду користуватимуться карети швидкої допомоги, автомобілі правоохоронців і пожежників. На ніч (приблизно з 21.00 по 8.00) болларди опускатимуться для безперешкодного проїзду вантажівок, які підвозитимуть товар до магазинів та ресторанів у центрі міста.

А далі у планах – закриття проспекту Шевченка з прилеглими вулицями, площі св. Теодора, площі Маланюка.

Важко не погодитися з такими словами Олега Шміда:

Автомобілі панують у нашому просторі, вони витісняють нас із тротуарів, парків і навіть дитячих майданчиків. Така ситуація веде до катастрофи, до паралічу міського життя. В успішних містах знають, що без пішоходів вулиці мертві, а припарковані на них автомашини — це могильні плити похованого громадського простору.

І проект розширення пішохідної зони – це далеко не єдиний удар по цих «могильних плитах». Ще одним кроком стане проект «Система управління дорожнім рухом», яку реалізує австрійська компанія Swarco Traffic System. Адже світлофорні комплекси, створені за цією системою, працюватимуть у режимі пріоретизації руху громадського транспорту, що, своєю чергою, дозволить збільшити середню швидкість його руху на 15-20 км/год.

Хоча й цього буде замало для реалізації головної ідеї – зменшення у місті приватних автівок. Не менш важливим є втілення проекту смуг громадського транспорту. Тобто смуг, на які приватний автотранспорт не має права заїжджати, а вже тим більше на ньому паркуватися. Півроку тому вже був проведений перший експеримент з такою смугою на вулиці Соломії Крушельницької. Тоді він з тріском провалився. «Чому?» – запитую начальника управління транспорту і зв'язку Львівської міської ради Миколу Жука:

Не налагодилася нормальна співпраця з ДАІ. Даішники чомусь не вважали, що припарковані на смузі автомобілі перешкоджають руху. Дався взнаки брак законодавчої бази. Окрім того, негативну роль зіграла психологія людей, котрі звикли паркуватися будь-де. Ще однією проблемою став брак коштів на делініатори.

Водночас Микола Жук запевнив, що вже у жовтні цього року заплановано повернутися до розгляду цієї ідеї.  Вже розроблено схему перших смуг громадського транспорту, які проляжуть через проспект Свободи, на під’їзді до перехресть на всій вулиці Стрийській, знову ж на вулиці Крушельницької, на Науковій тощо. Будемо сподіватися, що завдяки делініаторам водії вже так просто не зможуть виїхати на смугу.

Хоча зараз, на жаль, досвід таких нововведень був радше негативним. Ми добре пам’ятаємо, як витіснені з одних вулиць автомобілі концентрованіше паркувалися на сусідній, окуповували хідники, перекривали пішохідні переходи. Чи здатні інспектори, замість сидіти у засідках на неуважних водіїв, ретельніше виконувати свої обов’язки, оголосити війну тим, хто паркується з порушенням правил? Час покаже.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук