Вперше після 1939 року у Львові зібрали разом скарби музею Ставропігійського інституту

Колекція має речі Київської Русі та давні ікони XV-XVIII століть

130 років тому Ставропігійський інститут у Львові зібрав багату колекцію українського мистецтва і відкрив першу публічну експозицію. Радянська влада розпорошила скарби цієї збірки поміж музеями і нині вперше їх зібрали разом на виставці у Національному музеї у Львові.

Із середини XIX століття у Львові з'явилася мода, за якою різні інституції створювали власні музеї. Тоді ж Ставропігійський інститут зібрав більше півтори тисячі пам'яток археології, іконопису. І саме ця колекція стала першим постійним музеєм українського мистецтва та спричинила сплеск національного піднесення.

«Але з 1915 по 1929 рік самого музею Ставропігійського інституту не було у Львові, його вивезли за межі України. Весь цей час він перебував на Ростові-на-Дону в університеті. І лише стараннями Іларіона Свєнціцького цю збірку у 1929 році повернули до Львова», ‒ розповідає кураторка виставки Ольга Горда-Цибко.

Усе припинила Друга світова війна. Радянська влада розпорошила скарби цієї колекції між різними музеями Львова і нині вперше їх зібрали разом на виставці у Національному музеї ім. Шептицького.

У збірці ‒ раритети українського мистецтва, починаючи від прикрас часів Київської Русі. Вони із Демидівського скарбу, який знайшли у 1896 році на Жидачівщині. Також колекція багата на давні ікони. Частина із них з кола Івана Рутковича.

«Є цілий ряд пам'яток абсолютно виняткових. Для мене перший номер ‒ оця ікона Спаса з Успенської церкви у Вовчу в Перемишлі. Вона із кінця XV століття. Судячи з того, як вона зроблена, а вона єдина, унікальна, такого більше ми не маємо, це мусила бути намісна ікона Спаса з Перемиського собору», ‒ захоплюється раритетом доктор історичних наук Володимир Александрович.

А з оцих ікон XVI століття на виставці вперше реконструювали вигляд давнього іконостасу, жодного такого зразка до наших днів не дійшло.

«Ці ікони є цінні тим, що практично ми не маємо джерел, як виглядав старий іконостас до тих іконостасів, які ми вже знаємо XVII століття, які усталилися і багато їх є. А власне до XVII століття це реконструкція цього іконостасу. Тут на намісній іконі ми бачимо по периметру зображені пророки, які вже потім в іконостасах XVII століття були вже окремим рядом, над апостолами», ‒ розповідає завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв Роман Василик.

У колекції також є стародруки і портрети. До прикладу, зображення чоловіка у короні, якого вважають або намісником Руської землі Владиславом Опольським, або самим королем Данилом.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук