Вставай, Україно… на напівзігнутих

Про оперетковість акцій опозиції – сьогодні не говорить хіба що лінивий! Мало чим нагадують вони передреволюційні виступи, яких мала б боятися влада.

“Вузьке коло революціонерів – страшенно далекі вони від народу”! – говорив колись про революціонерів-різночинців класик. Ці слова якнайкраще характеризують суть нинішньої політичної ситуації.

Серед існуючих опозиційних лідерів на революційного буревісника схожий хіба лише О. Тягнибок, інші ж невміло намагаються його наслідувати. За таких обставин саме йому та силі, яку він очолює й найвигідніше це всеукраїнське політичне турне.  

Одночасно свободівцям, як новачкам у парламенті, найлегше відповідати на запитання повсталого люду про те, чому революційна мобілізація розпочалася саме зараз, а не тоді, коли приміром приймалися Харківські угоди чи закон про статус російської мови, чи скажімо після суду над Ю. Тимошенко чи ганебних парламентських виборів!

Не зрозуміло як одночасно можна бути професійним революціонером і… професійним парламентарем! Щось одне обов'язково вийде по-аматорськи.