Заболочена територія

Відеоблог головного архітектора Львова Юліана Чаплінського на тему будівництва підземного паркінгу біля університету ім. Франка неабияк стривожив академічну спільноту. Освітяни та науковці зібралися за круглим столом, аби чітко заявити про свою позицію: паркінг на вул. Університетській будувати не можна!

ZAXID.NET розповідає, чим завершився черговий раунд дискусії між докторами наук і головним архітектором міста.

Категорично проти

Про намір керівництва ЛНУ ім. Франка провести круглий стіл під назвою «Інженерно-геологічні ризики та урбоекологічні і соціальні наслідки підземного будівництва на площі перед головним корпусом Львівського університету» широка громадськість довідалася лише напередодні анонсованої події. Інформація про час і місце дискусії з’явилася на сайті університету 4 липня.

А вже наступного ранку високочолі науковці зібралися, щоб виголосити у Дзеркальній залі сповнені аргументів і фактів експертні доповіді.

Дискусія навколо побудови паркінгу триває між мерією і керівництвом університету вже близько двох років

Список заявлених учасників дискусії наводив на думку, що круглий стіл перетвориться на одностайне і безапеляційне заперечення ідеї будівництва підземного паркінгу перед університетом.

Серед численних директорів наукових інститутів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів не було імені головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, тож залишалося лише гадати, чи запросили його на поважне засідання.

Архітектор все ж з’явився перед входом до Дзеркальної зали приблизно за п’ять хвилин до початку. Він повідомив, що отримав повідомлення про круглий стіл напередодні, тому не встиг підготуватися до виступу.

«На цю зустріч прийшли професори, доценти, викладачі, декани, проректори, студенти. Я вас вітаю! Також я радий вітати Юліана Миколайовича Чаплінського. Я його не бачу, але мені сказали, що наш колега тут є», - привітав учасників круглого столу ректор ЛНУ ім. Франка Володимир Мельник.

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський єдиний із присутніх представляв позицію влади міста

Він звернувся до присутніх із закликом виступати з позицій інтересів громади, а не «якогось технократичного» чи «політично-фінансового» проекту.

Далі Володимир Мельник надав слово очільнику університетської комісії з питань будівництва паркінгу проректору Роману Гладишевському.

Проректор повідомив, що виступити на круглому столі зголосилося 16 доповідачів, а саму дискусію поділять на 5 блоків: геологічно-екологічний, архітектурний, правовий, історичний і студентський. Стало зрозуміло, що швидко завершити діалог аж ніяк не вийде.

Роман Гладишевський нагадав, що університетська комісія виявила численні загрози і ризики в разі будівництва підземного паркінгу, тому визнала будівництво паркінгу недоцільним.

«Висновок Вченої ради університету також був однозначним. Академічна спільнота університету, його студенти та працівники категорично проти запропонованого проекту», - повідомив Роман Гладишевський.

Він висловив жаль, що на більшість зауважень комісія не отримала відповідей, а представники ЛМР і далі пропагують ідею спорудження підземного паркінгу на площі перед університетом.

Неможливо, Небезпечно, Недоцільно

Наступний доповідач – завкафедри екологічної та інженерної геології та гідрогеології ЛНУ ім. Франка Петро Волошин розпочав виступ зі слів про сучасні урбаністичні тенденції, які передбачають активне освоєння підземного простору.

«Ми далеко в цьому плані відстаємо від Заходу», - визнав Петро Волошин. Після такого зізнання експерт раптом розпочав описувати «несприятливі геологічні процеси», які заважають будувати підземні об'єкти у Львові.

«Центральна частина міста – це глибоко врізана долина Полтви. До освоєння містом, це була забагнена, заболочена територія, яка без відповідної підготовки непридатна для забудови!», – повідомив Петро Волошин. У своїй доповіді він все глибше занурювався у характеристики болотистої місцевості, на якій багато століть нічого не можна було побудувати.

Присутні змогли довідатися, що ґрунти навколо університету надзвичайно чутливі, що внаслідок будівництва паркінгу вони неминуче ущільняться, а це призведе до руйнування довколишніх споруд.

Після ґрунтів Петро Волошин розповів про підземні води. На території можливого будівництва проходить два водоносні горизонти: четвертинний горизонт на глибині 5-6 метрів і артезіанський горизонт на значно більшій глибині. Як приклад інженерного фіаско завкафедри згадав невдалу спробу побудови у Львові лінії підземного трамваю, яку намагалися втілити ще у 1980-х рр.

Петро Волошин повсякчас повторював слова «неможливо», «небезпечно» і «несприятливо», а завершив свій виступ висновком: «Будівництво паркінгу вважаємо недоцільним». Зал підтримав промовця оплесками.

Усі заявлені промовці виступали проти спорудження паркінгу

«Петре Костянтиновичу, як ви оцінюєте вплив на навколишню забудову у випадку заглиблення підземних споруд не більше 5-6 метрів, де за даними інтитуту пролягають підземні води?» - запитав доповідача архітектор Віталій Дубина.

«В принципі, це можливо. Загроз не повинно бути, але я не думаю, що однорівневий підземний паркінг вирішить проблему паркування у центрі міста», - відповів Петро Волошин.

«А чи є геологічні умови у Львові винятковими, порівняно з іншими містами на річках? Такими як Варшава чи Відень, які сьогодні мають метро і підземні споруди. Чи вивчали ви їхній досвід?», - вперше взяв слово Юліан Чаплінський.

«Ну, ми їх не вивчали», - відповів Петро Волошин.

«Ясно. Дякую», - резюмував головний архітектор Львова.

Все в світі реально

Наступний доповідач голова правління ПАТ «Геотехнічний інститут» Михайло Наконечний повторив тези Петра Волошина, згадав про ризики, загрози, підземний трамвай і врешті збився на сумбур.

«Ми написали в звіті, що це нереально, але в принципі все в світі реально. У питаннях доцільності я не фаховий, але з геологічної і гідрологічної точки зору кращі умови біля готелю «Дністер». Ми не заперечували, що будувати не можна. Ми написали, що можна, але висловили свої застереження», - спробував пояснити свою позицію Михайло Наконечний.

Завідувачка кафедри екології ЛНУ ім. Франка Звенислава Мамчур повідомила, що закон забороняє будь-яку будівельну діяльність на території парку. Вона нагадала про три 110-річні ясени, 130-річний дуб і 70-річну ялину, які доведеться пересадити під час будівництва. Екологиня засумнівалася, що дерева виживуть.

«Що з нами сталося за ці роки?! Заради якоїсь ефемерної ідеї, а люди кажуть, що заради потреб готелю, ми ставимо під загрозу архітектурно-історичний комплекс, парк і нашу національну пам'ять. Адже саме тут починалися мітинги за Рух і Товариство української мови!», - емоційно виступала Звенислава Мамчур.

Звенислава Мамчур (зліва) з екологічних позицій виступила проти будівництва паркінгу

У відповідь Юліан Чаплінський наголосив, що його відеоблог був виявом його приватної ініціативи і не висловлює позицію ЛМР.

«Я хочу вас дещо заспокоїти. Ми ніколи не забували про складні геологічні умови. Ми також орієнтуємося на досвід європейських країн, де виконують закони: Австрія і Німеччина. Ми запросили їхніх експертів розглянути наші проблеми і отримали певні висновки», - пояснив головний архітектор Львова.

Він запевнив, що будівництво паркінгу – не самоціль, а детальний план території не можна вважати проектом будівництва. Далі Юліан Чаплінський навів приклади будівництва станцій метро і паркінгів у центрі Відня.

«Я не раз чув аргумент: спочатку потрібно стати австрійцями, щоб будувати такі складні об'єкти. Невже ми повинні визнати свою неспроможність?», - запитав архітектор.

Юліан Чаплінський наголосив, що Львів має стати зручним для 55% мешканців, які не користуються автомобілем щодня. Однак автомобілісти теж мають право на місто і вимагають створення відповідної інфраструктури.

«Машини з міста будуть витіснятися. З кожною закупівлею нових тролейбусів, трамваїв і автобусів якусь вулицю звільнятимуть від паркування. Не ображайтеся на нас, але 250 автомобілів, які стоять навколо університету, доведеться прибрати на користь руху громадського транспорту», - пояснив головний архітектор Львова.

Він зауважив, що перш за все слід відповісти на принципові питання: «Чи можливо збудувати паркінг на площі біля університету? Наскільки доцільно будувати такий об'єкт з огляду на витрати і перспективи?».

Далі Чаплінський подякував за увагу і перепросив, що не зможе залишитися до кінця обговорення. Ректор університету Володимир Мельник навзаєм подякував головному архітекторові і вийшов услід за ним із зали.

Розмова між ректором університету і головним архітектором продовжилася за зачиненими дверима у ректорському кабінеті, після чого Юліан Чаплінський вийшов до преси.

«Ніхто не ставить за мету будь-якою ціною побудувати тут паркінг, однак ми й далі будемо змінювати транспортну систему міста. Цей круглий стіл лише початок розмови. Ми домовилися з ректором університету, що продовжимо діалог у форматі робочих груп», - резюмував Юліан Чаплінський.

Головний архітектор вийшов з будівлі університету і пішов поміж щільно припаркованих на хідниках автомобілів. У цей час у Дзеркальній залі й далі тривав круглий стіл. Лунали доповіді та оплески.