Загублений

У цього приблизно 60-річного чоловіка, мабуть, є рідні, друзі, знайомі, сусіди. Але біда у тім, що він не знає, де вони, і вони не знають, де він. Уже вісім місяців він перебуває у Львівській міській лікарні швидкої медичної допомоги, куди його забрали просто з вулиці. Після раніше перенесеного інсульту чоловік частково втратив пам’ять, здатність розмовляти і писати. За скупою інформацією, яку вдалося зібрати, чоловік раніше, можливо, мешкав у Жмеринці. Лікарі просять допомогти пацієнту розшукати його рідних.

До лікарні «швидка» доставила чоловіка наприкінці серпня 2018 року з вулиці Городоцької, 177 (навпроти приміського вокзалу). Він просто лежав на вулиці. Жодних документів при ньому не було. У чоловіка ампутована права нога, але ні милиць, ні інвалідного візка поруч також не було.

«Ми обстежили пацієнта і з’ясували, що після перенесеного раніше інсульту, він частково втратив пам’ять, не може розмовляти, у нього паралізована права рука, лівою трохи володіє. Чоловік не схожий на безпритульного. Був у чистому одязі, доглянутий. Спостерігаємо за ним уже вісім місяців: він уміє за собою доглядати, акуратно їсть, дотримується гігієни. Але хто він і звідки – невідомо», – розповідає ZAXID.NET завідувач 1-го терапевтичного відділення лікарні Михайло Чикеречко.

Єдиний документ невідомого – довідка «швидкої»

У лікарні не можуть місяцями тримати пацієнта, тим паче, що він не потребує жодного лікування, але виставити на вулицю безпомічну людину також не можуть. Відправити у будинок для літніх чи інший соціальний заклад не виходить, бо там потрібні документи, яких у чоловіка нема. Лікарі просили поліцію допомогти виробити новий паспорт. Але як виробити документ, не знаючи особи людини?

Здається, замкнуте коло. Утім, безвихідних ситуацій не буває.

Мешканець села Старий Яричів Стефан Копильчак місяць тому лежав у тій же палаті, що невідомий пацієнт і вирішив допомогти йому пригадати, звідки він. Рідні принесли карту України і п. Стефан по черзі зачитував міста.

«Спершу зачитував міста Західної України, реакції не було жодної. Коли черга дійшла до Вінниці, чоловік стрепенувся, почав активно жестикулювати руками. Я зрозумів, що він звідти. Тоді почав зачитувати міста у Вінницькій області і коли назвав Жмеринку, чоловік дав зрозуміти, що це його батьківщина», – розповів ZAXID.NET Стефан Копильчак.

Чоловік відгукується на ім’я Микола

На вигляд чоловікові років 60. До нього частково повернулася пам’ять. Він розуміє, про що його запитують, тільки не може відповісти, написати. Починає вимовляти окремі нескладні слова, деякі навіть можна зрозуміти.

Різними зусиллями (називаючи по черзі імена, показуючи букви, прислухаючись до уривків фраз) вдалося встановити, що чоловіка нібито звати Микола Мельник.

Завідувач 1-го терапевтичного відділення Михайло Чикеречко з пацієнтом (фото ZAXID.NET)

«Він відгукується на ім’я Микола. У коридорі було кілька пацієнтів і коли кличемо: «Миколо», він відразу повертається. Прізвище нібито Мельник. На запитання: «Ти Микола Мельник?», він ствердно киває головою. Ось тепер, коли знаємо прізвище людини і звідки вона приблизно родом, будемо писати запит в управління обласної поліції, щоб допомогли встановити місце проживання чоловіка, його рідних», – каже Михайло Чикеречко.

«Добрий день. Мені потрібний Микола Мельник», – запитую у палаті, хоч знаю, як виглядає пацієнт, якого розшукую. Мені просто цікаво було побачити реакцію чоловіка. До мене відразу під’їжджає пацієнт у інвалідному візку. «Ви Микола Мельник?», – ще раз перепитую і чоловік ствердно киває головою.

Чоловік пам’ятає, що у нього було своє житло, але у самій Жмеринці чи у Жмеринському районі, зрозуміти важко. Коли мова заходить про житло, він хоче багато чогось розповісти, але наразі у нього не виходить. І не може пригадати, чи є у нього рідні.

Питань залишається дуже багато

В історії Миколи Мельника є дуже багато запитань, на які наразі нема відповіді. Як він з Вінницької області потрапив до Львова? Сам він приїхати не міг, бо як, не розмовляючи, зміг би замовити квиток? Та й пересуватися самостійно чоловік не може: у нього після інсульту паралізована права рука, ліва трішки працює і ампутована вище коліна права нога. Отже, його до Львова привезли. Але чого тоді залишили немічну безпорадну людину посеред вулиці?

Можливо на Вінниччині, у Жмеринці і розшукують чоловіка, але й гадки не мають, що він на Львівщині.

ZAXID.NET зв’язався з управлінням соціального захисту Жмеринської міської ради. Можливо, чоловік як інвалід отримує якусь соціальну пенсію чи допомогу і через соцзахист вдасться встановити особу чоловіка. Працівники соцзахисту повідомили, що у Жмеринці зареєстровані чотири Миколи Мельники приблизно такого віку, як у чоловіка у львівській лікарні. Далі має працювати уже поліція, яка мала б перевірити чи всі ці Мельники фізично існують.

Колеги з Жмеринської газети також пообіцяли підключитися до пошуків рідних чоловіка.

Завідувач відділення Михайло Чикеречко просить усіх, хто на фото впізнає чоловіка чи знає якісь дані про нього повідомити за тел. 032 258-71-31, моб. тел. 096 370-25-75.

P.S. Родичів невідомого з львівської лікарні вдалося знайти за три дні. У нього виявилась цікава біографія.