Безмовного пацієнта, що 8 місяців провів у лікарні як «невідомий», забрала сестра

У суботу, 11 травня, 63-річний Микола Мельник, що понад вісім місяців провів у львівській міській лікарні швидкої медичної допомоги як «невідомий», нарешті зустрівся з рідними. Розшукати їх допомогли журналісти. Сьогодні він покинув лікарняну палату. І тепер вже точно відомо, хто той пацієнт, про якого лікарі тривалий час не знали практично нічого: ні прізвища та імені, ні дати та року народження, ні місця його реєстрації, ні як без документів опинився на вулиці Львова. У нього троє дорослих дітей, дві сестри, племінниці, доволі велика родина. Але ніхто його особливо вдома не чекає…

«Діти відмовилися взяти батька, тож я забираю наразі брата до себе додому. Спершу треба виробити йому паспорт, оформити пенсію, а тоді будемо вирішувати, як бути далі. У Колі доволі велика родина, але допомогти йому особливо ніхто не хоче. Ми з ним рідні лише по матері (батьки у нас різні), є ще старша сестра, яка рідна йому і по матері, і по батькові, але вона відмовилася його взяти», - повідомила ZAXID.NET сестра Ніна з Хмельниччини.

Коли минуле отруює майбутнє

У Миколи Мельника непроста, заплутана історія життя. І ті дев’ять місяців, що він провів у львівській лікарні, видаватимуться йому курортом. І ось чому.

Наприкінці серпня 2018 року лікарі «швидкої» підібрали чоловіка на вулиці Городоцькій у Львові. Під час обстеження з’ясувалося, що він після перенесеного раніше інсульту втратив мову. У нього паралізована права рука і ампутована права нога. Жодних документів при ньому не було і засобів для пересування також – ні милиць, ні інвалідного візка. У його історії хвороби зробили запис «Невідомий» і госпіталізували у львівську лікарню швидкої медичної допомоги, де він провів майже дев’ять місяців.

Пацієнти, що лежали у палаті з чоловіком, лікарі, журналісти підключилися до пошуку рідних чоловіка. Різними способами (називаючи імена, показуючи букви, міста на карті тощо) вдалося з’ясувати, що невідомий чоловік нібито родом з Вінницької області. І звати його Микола Мельник. На Вінниччині і почали шукати рідних.

Журналісти з’ясували, що у чоловіка є троє дорослих дітей – два сини і донька. Є також дві сестри, племінники і племінниці, велика родина. Але коли їм повідомили, що у львівській лікарні лежить їхній родич, ніхто не поспішав провідати його, забрати додому. І таке ставлення до чоловіка через його минуле.

«Брата згубили горілка і жінки. Він, коли був тверезий, добрий був, роботящий, умів гроші заробити. Тривалий час працював трактористом у колгоспі, стаж у нього є. А ось коли напивався, таке витворяв», - каже сестра Ніна.

Микола Мельник був двічі одружений офіційно, а загалом жінок, як кажуть діти і сестра, у нього було багато. У пам’яті дітей спогади про батька лише негативні. Зі старшим сином влаштовував бійки, хапався за ножа. Постійно бив, принижував дружин.

Окрім того, він неодноразово судимий за різні злочини, серед яких є і важкі. Останнє покарання відбував у Львові. Рідні думали, що він в колонії помер. Тож коли з’ясувалося, що він живий і перебуває в лікарні, вони розгубилися. Хто має ним тепер опікуватися? Охочих не було. Минуле чоловіка зруйнувало його майбутнє.

Діти готові у суді офіційно відмовитися від батька

Сестра Ніна розповіла, що рідні спершу шукали для Миколи заклад, де б його доглядали і він міг доживати свій вік.

«Хотіли прямо з лікарні відвезти його туди. Та у державних закладах, куди ми зверталися, нам відмовили, бо у нього є діти. Тобто він не самотній. Тож діти мусять через суд відмовитися від батька. І на які гроші його утримуватимуть? Треба спершу виробити йому пенсію як інваліду чи за віком, стаж у нього є. А у приватних закладах за місяць перебування треба платити 8-10 тис. грн. Такі гроші ніхто за нього платити не буде», - каже сестра Ніна.

Тож молодша сестра забрала його додому на Хмельниччину. У неї приватний будинок, чоловік не проти, тож якось даватимуть собі раду.

Син Андрій повідомив, що коли тітка Ніна привезе батька додому, він якось вибереться до неї, щоб побачитися з татом. Старші діти від першого шлюбу, за словами Андрія, також готові побачитися, але ніхто з них не візьме його до себе.

«Не можу його взяти, умови не дозволяють. Якщо треба через суд офіційно відмовитися від нього, щоб його прийняли у відповідний заклад, ми готові це зробити», - каже Андрій.

…Ті майже дев’ять місяців, які Микола Мельник провів у львівській лікарні, видадуться йому курортом. Чоловіка, який не міг сказати, хто він, звідки, чи має рідних, усі жаліли. Відвідувачі, які приходили провідати хворих у лікарні, приносили йому гостинці, фрукти, засоби гігієни. Медичний персонал стежив за його здоров’ям, забезпечував ліками, одягом, допомагав прийняти ванну тощо. Медсестри і молодший медперсонал завжди приносили з дому йому щось смачне.