Академік чи «путінська хвойда»

«Мастодонт чеської політики чи професор?» – саме так називається стаття українського політолога Бориса Зайцева і саме такий вибір муситимуть зробити чехи у другому колі президентських виборів, що відбудеться 26-27 січня. У першому турі найбільший відсоток голосів отримав чинний президент Чехії Мілош Земан, який балотується на другий термін (38,7%), наступний у списку — Їржі Драгош (26,54%), нова для чеської політики людина, вчений, у минулому очільник Чеської академії наук. Вибір, зроблений чехами, опосередковано стосуватиметься й України.

«Українське питання не є предметом активного обговорення в Чехії», – каже докторант інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі Радко Мокрик. Тому позиції кандидатів на посаду президента можна лише умовно назвати антиукраїнською і проукраїнською. У першому випадку йдеться про чинного президента Чехії Мілоша Земана, який вважає санкції проти Росії такими, що не працюють, а анексію Криму — доконаним фактом, пропонуючи Україні й Росії домовитися про компенсацію за анексований півострів. На зустрічі ж із Владіміром Путіним в листопаді 2017-го року Земан заявив, що «Росія для нас є вдесятеро важливішою за Францію».

На умовно проукраїнській позиції стоїть Їржі Драгош, орієнтований на співпрацю з Брюсселем, важливість загальнолюдських цінностей і захист прав людини. Різновекторність політики цих кандидатів найчіткіше проглядається на тому, як вони ставляться до Росії і до співпраці з нею. А оскільки проросійське спрямування чеської зовнішньої політики для України навряд означає можливість водночас і самій розвивати конструктивні дипломатичні відносини з Чехією, то перемога Земана вважається для України гіршим сценарієм, аніж перемога Драгоша. Останній висловився щодо актуальної української ситуації так: «Простіше кажучи, якщо Росія поверне Україні Крим, зникнуть причини для санкцій. Не бачу жодного аргументу, чому санкції мають бути скасовані за нинішніх обставин».

«Якщо ж Мілош Земан виграє президентські вибори, то спрямування його політики не зміниться», – стверджує Радко Мокрик, водночас сумніваючись, що чехи проголосують за нинішнього президента вдруге. Експерт стверджує, що кандидати, котрі в першому турі набрали менше 10%, переважно мали схожі з Їржі Драгошем погляди, які коротко можна охарактеризувати як протилежні до Земанових. Це означає, що в другому турі виборці, голоси яких раніше розпорошилися між багатьма кандидатами, мали б підтримати Драгоша.

Іноді ж ця підтримка виглядає меншою мірою як підтримка Драгоша, а більшою — як просування будь-кого, хто протистоїть Земанові. Екс-кандидат у президенти Міхал Горачек висловився так: «Підтримаю того, кого мої співгромадяни оберуть до другого кола на противагу Земанові. Якщо це не буду я, то запропоную тому кандидатові рекламні площі на білбордах, які я собі вже проплатив, — нехай наліпить себе. Для мене важливо, щоб нинішній президент мав сильного опонента». Свою обіцянку Горачек дотримав.

Виборчі настрої чехів Радко Мокрик коментує так: «У Драгоша досить розмита кампанія, побудована на загальних гаслах. Драгош не політик, він — академік, і це відчувається. Він намагається якомога менше висловлювати політичної конкретики. Від Земана ж чехи стомилися. Він страшенно вульгарний, матюкається в прямому ефірі, недоречно жартує. Це те, що людям не подобається, бо нехай президент у Чехії не має широких повноважень, але він є авторитетною особою, впливає на загальну атмосферу в країні. Багато прихильників Драгоша виступають із тим, що чехам просто потрібна порядна адекватна людина на цій посаді”.

З одного боку, значення президентських виборів у Чехії переоцінюють, адже Чехія є парламентською республікою, тому зовнішню політику формує та реалізує уряд, каже політолог Борис Зайцев. Згідно з пунктом 3 статті 63 Конституції Чехії, «рішення президента, видані згідно з пунктами 1 і 2, щоб набути чинності, потребують підпису голови уряду або вповноваженого ним члена уряду». З іншого боку, президент має право призначати голову уряду та всіх його членів, голову та суддів Конституційного суду, а закони не набудуть чинності без його (та, крім того, голови уряду й очільника Палати депутатів) підпису. Таку взаємну залежність можна назвати системою стримувань і противаг, і саме вона під час першого терміну Земанового президентства була загроженою, стверджує головна редакторка часопису «Український журнал» у Празі, україністка Ленка Віхова.

«Новий міністр закордонних справ Чехії Мартін Стропніцький, який раніше очолював Міністерство оборони, вважає, що Росія є безпековим ризиком для Чехії та Європи. Він підтримує санкції проти Росії. Тож урядова зовнішня політика підтримки санкцій проти Росії навряд зміниться», — запевняє політолог Борис Зайцев. Чеський уряд на чолі з донедавнім прем’єром Богуславом Соботкою і до того декларував, що Чехія має стояти на захисті міжнародного права, а отже, підтримувати санкції ЄС проти Росії. Те, що Земан протягом свого президентства з 2013-го року, репрезентуючи державу на міжнародному рівні, робив суперечливі та неузгоджені із політикою уряду заяви (наприклад, у жовтні 2017 на засіданні Ради Європи назва санкції проти Росії такими, що не працюють), свідчить про систематичне руйнування інституту президентства, вважає Ленка Віхова. «Ігнорувавши Конституцію і штучно посилюючи свої повноваження, Земан зумів посилити свій вплив у чеському політичному житті, пошкодити систему стримувань і противаг і фактично знищити інститут президентства», — говорить Віхова. Перемога Земана на виборах, на її думку, означатиме загрозу, в першу чергу, для демократії і політичної культури Чехії. «Очікувати, що Їржі Драгош стане великим другом України теж, мабуть, не варто. Сумніваюсь і в тому, що він стане другим Гавелом, але політична культура, система стримувань і противаг може помінятися на краще», — прогнозує вона.

До другого туру виборів залишається тиждень. Цей час жоден з кандидатів не збирається згаяти. Земан, котрий перед першим туром відмовився від участі у дебатах, зараз запропонував своєму опонентові Драгошу аж чотири дебатні зустрічі. Драгош пристав на дві, аргументуючи тим, що на більше не має часу. Чинний виконувач обов’язків прем’єр-міністра Чехії Андрей Бабіш, хоч і підтримує Земана, після першого туру (чи то пак після того, як активістка FEMEN на виборчій дільниці кинулася до Земана із вигуками «Земан — путінська хвойда»), порадив йому більше орієнтуватися на Захід, а не на Схід, каже політолог Борис Зайцев. Втім чи дослухається Земан до такої поради, невідомо. Передбачають, що більші зусилля він може спрямувати на дискредитацію свого опонента. Їржі Драгош, натомість, зустрічається з виборцями. У містечко, з якого походить, разом із родиною поїхав потягом. А що чеська залізниця не славиться злагодженістю і пунктуальністю, то й імовірний майбутній президент республіки на зустріч із виборцями прибув із запізненням.

До речі, чеське видання iDNES створило сторінку «чернеткових виборів», де всі охочі могли проголосувати за Мілоша чи Драгоша ще до початку другого кола виборів. Така репетиція тривала до 22-го січня. 27-го Чехія матиме нового (чи старого) президента.