Білоруси провели «Марафон солідарності» у Львові

У середу, 10 лютого, білоруси провели у Львові «Марафон солідарності» — забіг довжиною 23,34 км центром міста. Таку дистанцію обрали тому, що 2334 — номер статті Адміністративного кодексу Білорусі, за якою засудили найбільше їхніх громадян, які вийшли на протести. Участь у забігу взяли й білоруси-переселенці, які вимушено переїхали зі своєї країни до Львова через політичні переслідування.

Попри те, що у середу температура повітря у Львові була нижче -5°С, а ще місто завалене снігом, білоруси вийшли на стартову лінію. Довжина забігу, який мають подолати, аж понад 20 км. Їх потрібно пробігти від Оперного театру і до пам’ятника Шевченкові.

Таким незвичним способом організатори акції намагаються привернути увагу до білорусів, які зазнають політичних репресій на батьківщині.

«Сьогодні ми вирішили зробити таку акцію марафону на підтримку білоруського суспільства, білоруських політв’язнів. Марафонці пробіжать 23,34 км. Чому саме таку дистанцію? Тому що це адміністративна стаття в Республіці Білорусь, за якою зараз багато людей сидять в Білорусі», — розповідає організатор забігу Олексій Францкевич.

В такий мороз на босу ногу розігрівається білоруський ультрамарафонець Лявон Анацка. Він пробіг тисячі кілометрів на різних континентах, одного разу понад 1000 км за 10 діб. Але сьогоднішній старт для нього — особливий.

«Для мене це дуже важливо. Сьогодні в тюрмах в нас, в Білорусі, багато сидять політв’язнів. Учасниця нашої національної збірної з ультрамарафону Настя Трофимчик — зовсім молода дівчина, отримала 15 діб. Тому, перш за все, я за неї біжу. Ми ж в одній команді, одноклубники. А ще біжу за всіх дівчат, які сидять. І за всіх політв’язнів. Вони не можуть бігти, тому я біжу за них», — пояснює участь у забігу ультрамарафонець Лявон Анацка.

Ще один учасник забігу просить не вказувати його ім’я, адже хлопця розшукують на батьківщині. В Білорусі залишилися його батьки, а сам марафонець переїхав до Львова. Він розповідає: «Зараз в нашій країні дуже сильні репресії є проти активістів, волонтерів. Всі, хто будь-де "засвітилися" чи вийшли проти насильства, то їх беруть і намагаються засадити в тюрму, заводять кримінальні справи. Тому деяким доводиться різко втікати».

Конкретно його розшукують за те, що взяв участь в одному з наймасштабніших мирних мітингів. 13 вересня у Бресті він разом з іншими білорусами водив хоровод у центрі міста. Їх розігнали силовики з водометами. А потім учасникам мирного хороводу почали «шити» справи. Інкримінована стаття передбачає до трьох років позбавлення волі.

«Є в Бресті "справа хороводу". Люди просто водили хоровод на перехресті. І по цій справі вже понад 100 людей проходять. Намагаються присудити термін, кримінальну справу. Просто є відео в інтернеті, силовики ці відео дивляться і знаходять людей, які засвітилися», — каже білорус.

Сьогодні наземне сполучення з Білоруссю неможливе, а кордони — закриті. Тому політичні біженці намагаються будь-як, навіть нелегально, втекти з країни. Деякі обирають українські міста як політичний притулок.

Зараз у Львові понад 300 білорусів, які покинули свою країну через політичні переслідування.