Чому американці підтримують Трампа

Президентська кампанія у США набирає обертів. До кінця літа 2016 року кандидати будуть змагатися за першість у партіях. Після цього переможці від Демократичної і Республіканської партій продовжать боротьбу за пост президента США. Результати останнього голосування показують, що кандидат на номінацію від Республіканської партії Дональд Трамп відривається від своїх конкурентів і, схоже, кине виклик Гіларі Клінтон – найбільш імовірному кандидатові від демократів. Чому маловідомий, але нахабний мільярдер із Нью-Йорка здобуває прихильність американців? І хто вони – виборці Трампа?

Наратив Трампа

Виборче гасло Трампа – «Повернемо Америці велич» – апелює переважно до білих американських чоловіків, які стурбовані зростанням кількості небілих мігрантів, зокрема мусульман. Трамп пропонує депортувати 11 млн нелегалів, заборонити дітям мігрантів отримувати громадянство, заборонити біженцям з Сирії в’їзд до США, закрити мечеті, і взагалі, збудувати «стіну» між Америкою та її сусідами. Меседж Трампа досить простий: Америці потрібен лідер, який поверне її громадянам відчуття впевненості.

Як показали опитування, впевненості бракує переважно бідним, малоосвіченим, безпорадним (voiceless) і мало чи невіруючим американцям. Такі є в усіх штатах, але найбільше – на Південному Заході США, де расові жарти досі популярні.

У зовнішній політиці, як і в інших питаннях, Трамп слабкий. Ще на початку кампанії він запевнив, що міг би встановити дружні відносити з Путіним, а в інтерв’ю республіканському каналу FOXnews, заявив, що готовий убити сім’ї тих американців, чиї родичі воюють на боці Ісламської держави. Трампу байдуже, чи вступить Україна до НАТО, війна в Україні «нас (американців) не стосується», а згадуючи про Україну, він використовує політично некоректний артикль (the Ukraine), який переважно вживають стосовно територій, а не держав.

Запит на Трампа

Троє американських політологів  незалежно один від одного виявили, що причини популярності Трампа лежать не у його харизмі, а в настроях, які він експлуатує. Ці настрої – це запит на порядок і безпеку. Порядок означає відчуття контролю над своїм життям і впевненість у завтрашньому дні. Небезпеки вбачаються у тероризмі та зростанні небілого населення у США. Перенесення виробництв на зовнішні ринки, зменшення частки ручної праці, економічні спади, які несе глобалізація, посилюють непевність і страх перед чужинцями. Звичний для багатьох американських консерваторів порядок втрачений, а загроза терактів, безробіття й епідемій, що буцімто пов’язані зі збільшенням іммігрантів, здається загрозою.

Запит на порядок і безпеку, фактично, є запитом на правий популізм, який один із дослідників називає авторитаризмом. Авторитаризм у класичному розумінні означає більше безпеки в обмін на зменшення свободи, але тут ідеться не про політичний режим чи суспільний устрій, а про цінності та світогляд. «Авторитарна особистість», як зазначив ще у 50-х роках Т. Адорно, готова зректися своїх прав на користь порядку, безпеки й підтримки соціальних норм. Коли люди з таким світоглядом відчувають загрозу (тероризму і чужинців взагалі), вони готові надати додаткові повноваження лідеру, який би ліквідував ці загрози.

Дослідження американських політологів виявили щось більше, ніж підґрунтя підтримки Трампа. В американському суспільстві існує значна група авторитарно налаштованих громадян, які готові підтримувати будь-якого праворадикального популіста. Цей новий суспільний поділ перетинає традиційні для США майнові, освітні, расові чи гендерні відмінності і буде впливати на американську політику.

Чим це може скінчитися?

Хоча Клінтон поки що випереджає Трампа, але розрив між ними (у 3%) скорочується. Авторитарні орієнтації, або запит на правий популізм, який Трамп вміло експлуатує у США, уже виявив себе у Франції, Австрії, Греції, Італії і сусідніх з нами Угорщині та Польщі. У більшості пострадянських країн правий і лівий популізм, разом із клієнтелізмом та корупцією, заблокували створення ефективної держави, повноцінного ринку і демократії. 

Зростання популізму у старому і новому світі вказує на небезпечний симптом – навіть заможні та стійкі демократії не застраховані від появи демагогів, які погрожують підірвати усталений лад. Ще кілька виборчих циклів, застерігає впливова письменниця і журналіст Енн Еплбаум, і ЄС, НАТО та цілий західний ліберальний устрій можуть перестати існувати.

Не дивно, що Дугін, Жіріновський та Путін з усіх боків вихваляють Трампа й бажають йому перемоги.

Для України така перспектива небезпечна тим, що у випадку розпаду традиційних політичних та безпекових інституцій шанс збудувати дієздатну державу зменшується, а загроза перетворитися на поле боротьби сусідів за землю, воду та людей – зростає. Трамп на посту президента США був би для нас найменш корисним з усіх кандидатів і, можливо, найгіршим з усіх, хто працював з Україною від початку незалежності.