Директор сільської школи на Львівщині виграв суд за звинуваченням у педофілії
Публічні звинувачення голови сільради і батьків однієї з школярок суд визнав наклепом
Директор сільської школи на Львівщині виграв судову справу проти голови Дроговизької сільської ради, який публічно звинуватив його в педофілії, та проти батьків школярки, які також розповсюджували негативні чутки про його методи роботи з дітьми. Педагог програв суд першої інстанції, однак виграв апеляцію. Відповідна постанова Львівського апеляційного суду від 20 березня вже набула чинності.
За рішенням Миколаївської районної ради у 2017 році ЗОШ 1-2 ступенів у с. Устя стала філією Миколаївської ЗОШ 1 ступеня, що призвело до скорочення ставок педагога-організатора, бібліотекаря і практичного психолога. Після того, як у червні 2017 року директор Віталій Б. озвучив це рішення, деякі батьки вирішили, що це сталось саме з його вини.
А вже 13 вересня 2017 року відбулись громадські слухання про висловлення йому недовіри за участі представників Миколаївської райради, РДА та районного відділу освіти. На них голова Дроговизької сільради Ігор Мельник заявив, що директор школи займається педофілією. Почувши цю інформацію, голова Миколаївської райради Тарас Зубрицький звернувся до прокуратури та поліції з проханням провести перевірку. Пізніше правоохоронці повідомили, що не знайшли підтвердження цієї інформації.
Наступного дня на чергових громадських слуханнях батьки школярки цієї школи Роман та Ірина Дмитришини також звинуватили директора школи в аморальній поведінці. Зокрема, як стверджується у судовій постанові, жінка сказала: «Моя дитина зайняла в «Артеку» перше місце, привезла грамоту та кубок, хотіла показати директору в школі, на це він відповів: "Засунь собі грамоту в одне місце"». Це все нібито було сказано при інших дітях. Окрім цього, за її словами, директор поставив всіх дівчат з класу в лінію і бив по сідницях. А Роман Дмитришин публічно звинуватив його у «дотиках до грудей, поплескуванні по сідницях, жартівливих висловлюваннях щодо жіночих форм чи окремих частин тіла своїх учнів». Якщо хтось з учнів обурювався, директор нібито погрожував занизити оцінки. Цю інформацію чоловік також вказав у скарзі до відділу освіти Миколаївської РДА.
Відтак директор Устянської школи Віталій Б. звернувся до Миколаївського районного суду з позовом про захист своєї честі, гідності і ділової репутації. Також він вимагав стягнути з голови Дроговизької сільради 50 тис. грн моральної шкоди і ще 10 тис. із самої сільради. З подружжя Романа та Ірини Дмитришин він вимагав стягнути 40 тис. грн. Однак, на думку судді Миколаївського районного суду Ігора Карбовніка, поширена про директора школи інформація є оціночними судженнями, тож він відмовив у задоволенні позову.
Проте суддя Львівського апеляційного суду Роман Цяцяк вирішив, що ці слова насправді не є оціночними судженнями, адже їх можна перевірити, що і зробили слідчі. Відтак він виніс постанову, за якою визнав неправдивою поширену Ігорем Мельником, а також Романом та Іриною Дмитришиними інформацію про директора Устянської школи. Також суд зобов’язав голову сільради відшкодувати директорові школи 3000 грн моральних збитків і поклав на відповідачів судові витрати. Також суд постановив стягнути 1000 грн моральної шкоди із Романа Дмитришина.
Устя – це село у Миколаївському районі на Львівщині з населенням близько 1,1 тис. людей. Село підпорядковується Дроговизькій сільській раді.