Доброволець привіз до Львова 110 портретів побратимів, які створив на війні

Сергій Пущенко, художник і доброволець, на війні малював не лише на базі. Творив і на передовій. Тож створив 110 портретів друзів-побратимів. Його виставка «Портрети добровольців на війні» зараз представлена у Палаці мистецтв. Це образи бійців 5-го Окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

З травня 2015 до минулорічного квітня Сергій воював. Спочатку в окремому батальйоні «Правого сектора», згодом – Української добровольчої армії. Тому побратимів у нього – чимало. І біля портрету кожного, є що згадати.

«Малював нашого капелана. Шанована людина, переконаний українець. Всі друзі тут зображені. Є друг Хміль. Він воював у Пісках, Авдіївці, на шахті «Бутівка», де був поранений. Його цивільна професія – водій, а став військовим», – розповів автор портретів Сергій Пущенко.

Його особиста війна розпочалася з Майдану. Там він з натури створив із десяток полотен. Тож уже на Донбас Сергій Пущенко взяв із собою не лише гартований дух, а й олійні фарби. І кожен портрет створював лише за сеанс. Швидше виходив образ у графіці.

«На портрет у графіці йшла десь година. Починалися несприятливі умови і треба було закінчувати швиденько і «ховатись». А були портрети, які малював по 5-6 годин олійними фарбами», – розповів Сергій Пущенко.

Кожен герой ще й залишив на портреті своє послання сучасникам і нащадкам. От таке воно від «Алєкса», що воював в Авдіївці: «Спасибо войне, что показала: Україна є, була і буде! Спасибо прєдателям, что показали: ви нам не нужны!»

«А моє послання: Любіть Україну! Любіть Україну всі! Любіть Україну всім серцем!» – додав автор.

Митець за освітою – художник-графік. Ще змалку малював, любив читати, мріяв ілюструвати книжки. І мрія здійснилася: після навчання у Львівському поліграфічному інституті працював художним редактором видавництва «Прапор» у Харкові. А вже тепер серед його здобутків – чимало нагород. Серед них є медаль «За жертовність і любов до України» та орден «Бойовий волонтер України».

Митець сподівається, що якийсь із музеїв України захоче взяти ці портрети до своєї колекції. Аби виховувати на образах героїв наших дітей.