Дональд Туск відзначив «явний прогрес» в історичних питаннях між Польщею та Україною

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск відзначив «явний прогрес» у складних історичних питаннях між Польщею та Україною. Про це він сказав на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Львові 17 грудня, пише PAP.

Дональд Туск розповів, що наразі «відбуваються зустрічі, триває спільна робота та є прогрес в історичних питаннях між країнами». Поляки чекають рішення про ексгумацію жертв Волинської трагедії, утім також розуміють ситуацію.

«Історія ніколи не була легкою, але вона точно не може нас розділити й точно не розділить», — заявив він.

Своєю чергою журналістка української служби«Радіо Свобода» запитала у польського прем’єра, коли Варшава відновить українські могили на території Польщі, які були зруйновані вандалами, чи матиме Польща ще вимоги до України, щоб історичні питання не перешкоджали майбутньому двох держав.

«Найважливіший екзамен для обох народів, щоб про історію говорити без емоцій і щоби обидва народи шанували свої очікування, вразливість. Якщо якась польська родина хоче поховати останки своїх предків, то це не є політика. Це є природна річ. Кожен розуміє в Україні й Польщі таку людську потребу. Ця має бути правом людини поховати своїх рідних», – сказав Туск.

На його думку, спільним завданням є те, щоб «щось з історії боліло менше». Варшава та Київ здатні, щоб «в атмосфері взаєморозуміння виходити крок за кроком з історичних петель».

«До пекла пішли б ті, які в ситуації сьогоднішній, витягували історію, щоб сваритись і битись між собою. Знаєте, хто б найбільше б тішився, якби ми почали сваритись. Я роблю все, щоб той хтось не міг тішитися з цієї нагоди», – відповів Дональд Туск.

Питання Волинської трагедії в українсько-польських відносинах

Волинська трагедія 1943-44 років – це двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Кількість жертв серед поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, коливається від 30 до 70 тис. людей, проте цифри офіційної Варшави – 100 тис. загиблих поляків. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тис. до понад 20 тис. людей. У Польщі трагічні події на Волині трактують як «геноцид» та «Волинську різню», натомість в Україні ці події називають «трагедією» і закликають до взаємних вибачень і міжнаціонального прощення і примирення.

Навесні 2017 року Український інститут національної пам'яті виніс заборону на пошук та ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Мораторій було накладено у відповідь на знесення пам'ятника УПА у польському селі Грушовичі.

У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й в тому ж році перші пошукові роботи відбулись у Львові. Українська сторона видачу наступних дозволів обумовила відновленням пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі, поблизу українського кордону. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, утім без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС. У вересні 2023 року Польща заявила про початок ексгумації жертв Волинської трагедії.

Раніше польські високопосадовці неодноразово наголошували на тому, що євроінтеграція України неможлива без розв'язання питання Волинської трагедії. У відповідь президент Польщі Анджей Дуда назвав заяви членів деяких польських відомств щодо блокування вступу України в ЄС через Волинську трагедію «політикою Владіміра Путіна».

У листопаді глава МЗС Польщі Радослав Сікорський за результатами зустрічі з українським колегою Андрієм Сибігою заявив, що Україна не перешкоджатиме Польщі в проведенні ексгумації жертв Волинської трагедії. Польські та українські установи співпрацюватимуть разом, а перші роботи можуть розпочатися навесні 2025 року.