«Хтось зводить пам’ятники, а я відкрила кав’ярню у пам’ять про чоловіка»

У Львові дружина загиблого захисника України Андрія Муравського Вікторія Трибушна відкрила кав’ярню. «Кава на двох» запрацювала наприкінці березня цього року на проспекті Чорновола, 77. Заклад став втіленням мрії, адже пара хотіла відкрити сімейну кав’ярню. Щоб зробити це, Вікторія Трибушна змінила професію, пройшла курси та отримала ваучерну підтримку від Львівської міської ради. ZAXID.NET розповідає історію дружини загиблого захисника.

«Це був внутрішній поклик в обидвох»

Вікторія Трибушна родом з Херсона, а у Львові проживає з 2017 року. Сюди жінка переїхала разом із сином, який вступив до львівського коледжу. До слова, окрім чоловіка, син Вікторії теж пішов захищати Україну від російських загарбників на початку повномасштабного вторгнення.

«Це був якийсь такий внутрішній поклик в обидвох. Я не перечила ні першому, ні другому. Я розумію, що це дорослі люди, які роблять свій вибір. Ми з Херсона, місто одним з перших було окуповане. Там на той момент залишалися мої батьки. Син зразу сказав: ”Ну добре, ви чекаєте, що прийдуть ЗСУ і звільнять Херсон. А хто ці ЗСУ, які це міфічні люди, якщо це не ми, якщо це не ми встали і пішли?” Це був його свідомий вибір, не зважаючи на те, що йому тоді було 18 років», – розповідає Вікторія Трибушна.

А от чоловіка Вікторії, Андрія Муравського, якому на початку війни було 50 років, брати до лав ЗСУ у військкоматі відмовилися, адже він не пройшов медкомісію за станом здоров'я. Тож далі він звертався до добровольчих батальйонів.

«Дуже образився, коли в одному з батальйонів йому сказали, що він вже не в тому віці: “Сидіть вдома біля своєї жінки і гуляйте зі своєю собачкою”. Для нього це було дуже образливо, що його знецінили. І на той момент 125-та бригада львівської ТрО відкрила свій набір. І так сталося, що хлопці пішли і попали в одну бригаду», – пригадує Вікторія Трибушна.

Так у перші місяці війни чоловік та син Вікторії стали на захист країни. Тоді жінка закликала обох не служити разом.

«Я дуже боялася, щоб вони не служили разом. Я розуміла, що це буде відповідальність Андрія за Валелія і Валерія за Андрія», – зазначає жінка.

Вікторія Трибушна каже, не втрачала нагоди побачитися із чоловіком.

«При кожній нагоді, була можливість приїхати, брала квиток і їхала. Без зайвих запитань», – додає жінка.

Та наступна запланована зустріч так і не відбулася, торік чоловік загинув.

«В самому місті Бахмут 7 лютого чоловіка не стало, чоловік загинув. 6 лютого ми ще спілкувалися. Була дуже важка розмова. Таке враження, що Андрій розумів, що вона остання. Оскільки там були якісь такі напутні слова, рекомендації. Те, що людина при нормальних обставинах не буде озвучувати. Останні слова, які мене просто шокували на той момент: “Ти мусиш бути готова до всього, не переймайся – ця розлука може бути довшою, ніж ми очікуємо”. До кінця мого життя, настільки довше», – згадує Вікторія Трибушна.

Поховали Андрія Муравського у Львові на Марсовому полі. Вікторія навідує його при кожній нагоді.

«Часто йду, коли щось не виходить. Коли є якісь особисті питання, я йду туди раджуся. Коли є якісь радісні моменти, я йду і розказую, про якісь проблеми, печалі розказую», – говорить жінка.

«Хотіла створити місце для спілкування»

Кав'ярня «Кава на двох» – це реалізація спільної з чоловіком мрії, адже пара хотіла відкрити маленьке затишне кафе. Тепер для жінки – це пам'ять про чоловіка.

«Хтось пам'ять продовжує будуючи пам'ятники, хтось пише вірші, книги, хтось малює картини. А в мене ось такий рукотворний пам'ятник про чоловіка, в честь чоловіка, на згадку про чоловіка» , – зазначає Вікторія Трибушна.

Після загибелі чоловіка жінка чітко розуміла, що вона хоче відкрити кав'ярню, однак, каже, не була до цього готовою.

«І одного разу я побачила оголошення про набір на навчання з відкриття власної справи для ветеранів війни від нашої міської ради. Для мене це був якийсь знак зверху. Я подала заявку і мене прийняли. Це вже був такий собі перший стрімкий крок в напрямку реалізації. А вже потім почався пошук приміщення, закупівля обладнання, облаштування, ремонт», – розповідає Вікторія Трибушна.

Також жінка отримала від міста грошову допомогу – ваучер на 300 тис. грн.

«Цей сертифікат мені компенсував придбання обладнання, це: кавомашина, кавомолка. Все обладнання» , – говорить жінка.

«Кава на двох» відчинила свої двері для львів'ян 28 березня цього року.

«Коли відчинилися, це була суцільна паніка. Перші два місяці я взагалі працювала тут сама, без персоналу. Намагаючись зрозуміти, як цей заклад буде функціонувати і чим цей заклад буде жити», – пригадує Вікторія Трибушна.

Тепер жінка має найманих працівників, а сама здебільшого займається менеджментом.

«Це живий організм. Постійно щось треба, або не треба. Треба прийти подивитися, або допомогти, або підмінити. Це мала дитина, яку треба бавити і нею займатися», – зазначає жінка.

Кав’ярня Вікторії має ще й важливу соціальну місію. Своїм закладом жінка хоче спонукати пари насолоджуватись спілкуванням та моментами разом.

«Хотіла створити простір для спілкування, щоб люди придіяли увагу один одному. Ми вже знаємо своїх клієнтів в обличчя, ми вже знаємо своїх клієнтів по іменах, знаємо їхні уподобання. Коли людина заходить, ми навіть не питаючись знаємо, що вона буде», – говорить усміхаючись Вікторія Трибушна.

«Кава на двох» працює на проспекті Чорновола, 77. Нагадаємо, у Львові створили мапу ветеранського бізнесу – мешканців та гостей міста закликають підтримувати підприємства, засновані захисниками та захисницями, а також їхніми рідними.