Константи «українського господарювання»

Ми вже звиклися з думкою, що від комунальних служб міста нічого очікувати. Платимо за ненадані послуги, перекриваємо своїм гаманцем вуличні ріки і все-таки на щось сподіваємося. Вибираючи депутатів парламенту, ми сваримося, переймаємося, а от про те, що до нас ближче якось забуваємо. А мало б бути навпаки, бо для міщан набагато важливішим є функціонування міста як єдиного організму.

Великі сподівання у всіх були на нову команду, яка прийшла у Львівську ратушу. Не буду приховувати, я очікував, що відразу почнуться реальні зміни, може ми тих змін у перші місяці і не відчули б, але з часом... Але, нажаль, у нас все розвивається як завжди. Незмінною константою нашого суспільства є лише цілковита некомпетентність чиновників і тотальне нехлюйство робітників-виконавців.

Вчора міські чиновники вкрали з мого життя пів дня. І все лише тому, що я законослухняний. Грандіозна реформа ЖЕКів паном Садовим вилилася в реальності у посилення їхніх функцій. Окрім всього, їм передали ще й збір оплати за водопостачання та водовідведення. Здавалося б це мало полегшити міщанам розрахунки за комунальні послуги. Але... «Реформа» співпала в часі із підвищенням тарифу на воду. Чесні люди на початку липня пішли до кас і заплатили за спожиту воду ще за старими тарифами. ЖЕКи мали б подбати про те, щоб отримати від Львівводоканалу останні оплачені показники і тоді мало б настати нове і щасливе життя. Проте, Львівводоканал «образився» на мерію, за те, що обкарнала його компетенцію і його керівництво як риба мовчало на нараді в міського голови, коли обговорювався механізм цієї реформи. Щоб вислужитися перед міським головою та відповідним його заступником, начальники ЖЕКів в один голос заявили: «Та ми за два тижні під розписку самі зберемо показники оплати у всіх мешканців». Заявили і пішли у Львівводоканал за показниками... Ті ж, підсунули їм платіжки з попереднього місяця. Одним словом, ЖЕКи почали нам слати повідомлення з вимогою заплатити за вже оплачену нами воду. Думав, що все стане на свої місця, коли піду в комунальну контору і покажу квитанцію з останніми оплаченими показниками, але ні... Детективна історія тільки починалася.

Виявляється, для працівників ЖЕКу моя квитанція не є фінансовим документом. Приємна панянка відіслала мене у Львівводоканал, щоб я взяв у них довідку про оплату спожитої води. Я, як дуже наївна людина, пішов в офіс водоканалу і показав пані у віконечку чек про оплачену воду. На що вона відразу почала мені підвищеним тоном «пояснювати», що я маю зробити, щоб отримати від неї таку довідку. Виявляється, я маю вернутися в ЖЕК і взяти у них довідку, яку в липні їм надіслав водоканал... Зробити копію оплаченої квитанції і знову прийти у Львівводоканал, тоді можливо вона видасть мені довідку для ЖЕКу. Мої логічні аргументи про те, що в цивілізованому суспільстві мої відносини з їхньою фірмою мали б закінчитися з моментом оплати спожитої води, для неї не були жодними аргументами.

Відчуваючи всю абсурдність ситуації, я вирішив звернутися за роз'ясненнями до дирекції Львівводоканалу. Заступник директора, ще молода доволі людина, зустрів мене словами: «І, що ви хочете від мене?» Я спробував пояснити, що цей механізм є занадто забюрократизований, не логічний і взагалі веде до хаосу, до того, щоб відбити у людей бажання взагалі платити за воду. Для чого всі ці довідки, копії довідок, які вони ж і продукують? Молодий заступник директора пояснив мені, що йому йдеться перш за все тільки про точну звітність перед КРУ, а клієнти можуть і «перебитися». На додаток він пояснив: «Подивіться, який бардак твориться у нас у Верховній Раді». Мої доводи, що ВР тут ні до чого, що я великою політикою не цікавлюся, що мене дратує неефективна політика водоканалу, на нього великого враження не справили. Правда, після п'ятихвилинної розмови він трохи зм'як і вже як нормальна людина пояснив мені механізм «українського господарювання». Його результати ми бачимо щодня, щогодини і щохвилини.  

Під моїм будинком в цьому році шість разів проривало воду. Шість разів приїжджали ліниві, напівп'яні робітники водоканалу, розривали яму на хідникові і... забивали в діру дерев'яний кілочок!!! Не міняли відрізок труби, бо це для них «дорого», а шостий раз забили в ту саму дірку кілок. Кожного разу до них приходила майстриня, щоб прийняти акт виконаних робіт. Приймала, а отже їм за це ще й гроші платили. Аналогічна ситуація у всіх сферах нашого суспільства, хоча ні... В моєму будинку на раз троє сусідів ремонтували квартири. Знаєте, ті самі робітники, але зробили роботу добре, може тому, що покаранням за халтуру є штрафи? Якщо працівники Львівводоканалу постійно халтурять, а фірма є збитковою, то чого офісні будинки цієї організації так шикарно відремонтовані, а дирекція сидить в люксусових кабінетах?  

Історія з довідками для мене ще не закінчилася. Хоча я, як законослухняний громадянин, зібрав усі необхідні довідки, віднесу той вистражданий папірець в ЖЕК, але я не маю твердої певності, що ЖЕК не пришле мені знову квитанцію з вимогою оплатити за вже оплачену воду...

Андрію Івановичу, давайте нарешті щось міняти! ЖЕКи, Ваших заступників, Вашу «чудову» команду, бо інакше люди поміняють Вас!