Курс молодого бійця
Тестова група львів'ян пройшла безкоштовні курси вогневої та медичної підготовки, які завершилися стрільбами на полігоні
0У рамках першого триденного курсу військової підготовки близько 80 добровольців здобули навики поводження зі зброєю та надання першої медичної допомоги. Серед охочих – люди різного віку та різних спеціальностей. Організатори запропонували пройти перший тестовий курс представникам різних підприємств Львова. Близько третини із тих, які зголосилися – дівчата.
Заняття відбувалися у форматі два дні по чотири години в Академії сухопутних військ, де учасники пройшли теоретичний курс. Завершилися – закріпленням теоретичних навиків ведення вогню із середньокаліберної стрілецької зброї на Яворівському полігоні.
День перший: вогнева теоретична підготовка
Як не підірватися на міні? Усіх учасників спершу ділять на чотири групи. Заняття розпочинаються із лекції про те, які бувають блок-пости. Розповідь викладач доповнює світлинами із спецоперацій НАТО у гарячих точках. Паралельно розповідає як виглядають ті блок-пости, які зводять українські військові на сході.
Як з’ясовується, блок-пост – це насамперед не пункт пропуску, а відносно безпечне місце, де солдати можуть відпочити та звідки можна контролювати територію супротивника.
Кожна лекція триває по 45 хвилин. Загалом таких дві. На наступній розповідатимуть про саморобні вибухові пристрої. «Усе дуже просто, – пояснює викладач, – заряд тротилу, запал і джерело струму».
«Ось наприклад ця книжка, відкриваєте – і...». Передає на передню парту підручник із акуратно вирізаною серединою, де закладений умовний вибуховий заряд, що спрацьовує під час розгортання книжки.
Викладач розповідає у яких місцях найчастіше закладають саморобну вибухівку і яких варто остерігатися. Її можуть встановлювати на дверях у вигляді «розтяжок», під’єднувати до зброї, яку навмисно залишають на видному місці, і навіть вмонтовують у флягах з водою та сірникових коробках. На фотографіях, зроблених в Іраку, видно як вибухівка спрацювала, коли солдат узяв пляшку з водою, що стояла на столі.
Основні правила безпеки – не бути надто цікавим. У місцях, де побували військові, не можна торкатися до корисних на перший погляд речей, залишених просто так. Звертати увагу на знаки: зазвичай місця замінувань позначені.
Перші навики стрільби із АК та ПМ
У тирі учасники могли пройти тест на влучність стрільби із автомата Калашникова (АК) та пістолета Макарова (ПМ). Щоправда, не бойовими кулями, а спеціальними лазерами, вмонтованими у справжню зброю. Бронежилет, каска та автомат, вагою понад три кілограми, який потрібно правильно націлити – умови наближені до реальності.
За виконанням уважно стежить інструктор, який дає рекомендації. «Спусковий гачок, – постріл, затвор – знову постріл». Реалістичність відчуттів забезпечує замаскований під степову місцевість тир та колонки, які відтворюють звуки пострілів.
Результати стрільби показує комп’ютер.
В іншому тирі за таким же принципом вчать стріляти з пістолета Макарова – штатної зброї офіцерського складу. Крім того, показують як цю зброю розбирати і збирати. «Вісім патронів – вісім дій», – каже інструктор, ставлячи пістолет на запобіжник.
Групу розподілили на підгрупи по 6 – 7 людей у кожній, тому кожен мав можливість ознайомитися зі зброєю, розібрати її до деталей та повправлятися у стрільбі.
Після цього групу ведуть у клас, де розповідають про усі види середньокаліберної зброї, яка є в українській армії. «Середньокаліберна – це з діаметром кулі до 12 мм», – пояснює інструктор.
«Снайперська гвинтівка Драгунова входить до десятки кращих видів снайперської зброї у світі, – розповідає викладач. – Її розробили для ураження ворога на тій відстані, де цього не можна з автомата Калашникова».
На стелажах розкладено чимало видів зброї: від пістолетів і різних модифікацій автоматичної зброї до гранатометів. Усю можна взяти в руки, пересмикнути затвор, натиснути на спусковий гачок, приміряти до плеча.
День другий: медична підготовка
Як спинити кров? Військові кажуть, що від несвоєчасно наданої медичної допомоги на війні гине більше людей, ніж від куль. Тому другий день розпочинається із тренувань у малих групах. Найперше правило – зупинити кров. Заняття проводять військові медики, підкріплюючи теорію прикладами на військовослужбовцях та добровольцях. Охочі можуть спробувати самостійно повторити дії інструкторів.
Учасникам демонструють як накладати джгути. Артеріальна кровотеча – вище рани. Венозна – нижче. При накладенні джгута обов’язково фіксуємо час та стежимо, щоб він не був довше, ніж годину. Венозну кровотечу можна забинтувати і спинити за допомогою препаратів CELOX чи Гемма. Артеріальну – ні.
Що є в аптечці військовослужбовця? У бойових умовах кожен може розраховувати тільки на себе, тому усіх ознайомлюють із вмістом індивідуальної аптечки. Туди входять знеболювальні, кровоспинні засоби; препарати для знезараження води, антибіотики, активоване вугілля; перев’язувальний матеріал.
Крім тих засобів, які є в аптечці українського військового, інструктори знайомлять із вмістом аптечки солдатів НАТО та армії Ізраїлю, яка є передовою в галузі медицини.
Поранений повинен вміти самостійно зробити ін’єкцію. Найкраще це робити у плечовий м’яз.
Як дістати пораненого з бронемашини? Навчання проводять у залі, поряд із бронетехнікою. Відповідно, на одному з етапів підготовки учасники можуть спробувати витягнути «пораненого» члена екіпажу БМП чи танка.
Роблять це за допомогою спеціальних пасів.
За іншим столом показують як накласти шину на переламану кінцівку. Манекенами слугують військовослужбовці. Як і на інших ділянках, усе можна спробувати зробити самостійно.
Також тут є чимало ілюстрованих інструкцій про те як витягнути пораненого з поля бою, які підручні засоби можна застосувати для його транспортування.
Завершується день медичної підготовки лекцією із психології. Розповідають про те як спілкуватися з військовими, які побували у зоні бойових дій. Які психологічні травми вони найчастіше отримують. Крім того, військові добре обізнані із тим, що зараз відбувається на сході, бо спілкуються із побратимами, які там перебувають. Тому лекція доповнюється конкретними прикладами.
День третій: стрільбище
Для того, щоб закріпити отримані теоретичні навички ведення вогню, усіх учасників везуть на Яворівський полігон, де кожен має можливість постріляти бойовими набоями із бойової зброї.
Збір та виїзд зі Львова о восьмій ранку.
На полігоні проводять інструктаж-заняття із тактичної підготовки ведення бою в місті та штурму будинку. Розповідають, як повинні поводитися цивільні при захопленні та штурмі приміщень. Крім того, проводять курс-введення про те, як повинні переміщуватися групи людей в місті, де ведуться бойові дії. Дають елементарні навики вогневого прикриття.
На полігоні заняття відбуваються у будинку. На очах у присутніх підготовані військовослужбовці зі зброєю вриваються до приміщення через вікно та займають бойові позиції. Учасникам навчального курсу показують один із варіантів штурму житлового будинку.
«Для того, щоб запобігти таким діям, вікна, двері та інші отвори будинку закладають мішками з піском», – розповідає інструктор. Підхід ззовні максимально ускладнюють підручними матеріалами.
Учасників вчать займати позицію оборони у великих та малих приміщеннях.
Стрільба із бойової зброї – наступний етап занять – розпочинається з інструктажу. Кожному учаснику видають споряджений 20-ма патронами магазин до автомата Калашникова. Стрільба ведеться в умовах, максимально наближених до бойових. На стрільців одягають бронежилет, який важить понад 10 кг та каску.
У цьому спорядженні потрібно зайняти бойову позицію та вести вогонь по трьох мішенях, які розміщені на відстані від 100 метрів. При влучанні мішені падають.
Для стрільби з пістолета Макарова кожен отримує по 5 патронів і таке ж спорядження, як і під час стрільби з автомата.
Крім стрільби, на полігоні можна ознайомитися із стрілецькою зброєю розвідки, безшумними пістолетами, різними модифікаціями автомата Калашникова, гранатометами.
Чого навчилися учасники?
Санін Олександр, 44 роки
– Більше повторили теоретичні заняття ще з часів радянської армії. Із практичної частини – пригадав те, чим займався більше 20 років тому. Потрібно збільшити час занять, особливо в електронному тирі. 10-12 хвилин на заняття в тирі – це надто мало.
Ірина Пилат, 25 років
– Навчилася стріляти з пістолета, ознайомилася із тактикою ведення бою. Було дуже цікаво і пізнавально. Дуже корисними були лекції із надання першої медичної допомоги. Це необхідно, і я багато чого нового для себе дізналася. Із нових відчуттів – бронежилет дуже важкий. Його важко носити на собі.
Юрій Логойда, 23 роки
– Сподобалися лекції із тактики ведення бойових дій. Сьогодні перший раз мав справу із зброєю. Думаю, потрібно більше уваги приділити навикам стрільби, бо якщо до такого дійде в реальних умовах, то розгубився б. Одного заняття не достатньо. Також варто було б зробити курси масовішими. Заняття пройшли близько 60 людей, а такі знання потрібні кожному.
Оніпченко Сергій, 53 роки
– Потрібно підготувати лекцію про те, що робити населенню під час війни. Ніхто ж не знає що робити. Ми хоч служили…
Загалом мені сподобалося, але замало занять із тактики. Одна річ подивитися і послухати, а інша – спробувати самому піти на штурм чи зайняти оборону будинку.
Довідка
Триденний курс підготовки організовує Інформаційно-практичний Центр Безпеки Міста. Це міська ініціатива, що забезпечує оперативну інформаційно-практичну та вишкільну діяльність спрямовану на вироблення навичок поведінки населення з метою запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій. Заняття розпочинаються у четвер о 15:00. Попередньо можна записатися у білому наметі поблизу Ратуші.
Здобути елементарні навички надання медичної допомоги та цивільного захисту можна і в наметі Центру Безпеки міста. Детальніше тут.
Фото: ZAXID.NET та Мар'ян Павлик