Львівські митці везуть свої доробки на Ягеллонський ярмарок у Любліні

Львівські митці — Остап Лозинський, Роман Зілінко, Гордій Старух та його дружина Дарія Альошкіна — збирають у валізи свої доробки. І вирушають до Любліна, на Ягеллонський ярмарок ‒ крамувати.

Цей ярмарок відроджує традицію XV-XVI століть, коли люблінські ярмарки були дуже відомими у Речі Посполитій та Європі. Тоді в цей край привозили угорське вино, а також зерно та воли з України.

Зараз Гордій Старух везе до Польщі дві ліри, які самотужки змайстрував. Їхнє сімейство стало їздити на ярмарок з 2010 року. Останніх п'ять — постійно і разом. А вперше чоловік віз туди свою четверту та п'яту ліри — коли не мав ще такого досвіду у ремеслі.

«Я тоді більше брав покупця виглядом лір. Одна в мене була зубата — реально там була вирізана така голова з золотими зубами. А друга була дуже велика. Ця подорож тоді була, як пригода. Я поїхав туди — і там зненацька обидві ліри купили. Тож я привіз додому трохи грошей!», — поділився спогадами автор лір Гордій Старух.

Після того Гордія понесло відновлювати тисячолітнє ремесло. Він вклав зароблені гроші у станки. Дружина — Дара — повезе свої витинанки.

«Везу і малі, і великі витинанки. Одна з тих майже двометрових називається «Макова» . В центрі її — Жінка-Берегиня. А довкола — наче маленькі зернятка. І коли дивишся на них, то наче оптично затягує тебе. Такий ефект», — розказала авторка витинанок Дарія Альошкіна.

Оскільки на ярмарок з'їжджається до трьох сотень митців і привозять традиційні вироби — лозоплетіння, ткацтво, доробки зі сіна — то Дара повезе й мамині намиста, татові свищики, братові ложки.

«На ярмарку люди ходять з дітьми. І вони все купують. Навіть свищики, щось ручної роботи. А в нас, на жаль... всі китайське щось можуть придбати дитині. А щоб свищик продати в Україні — немає такого..», — пояснила Дарина Альошкіна.

Потрапити на ярмарок вкрай важко: зазвичай подають заявки ще взимку. Бо то з'їжджаються митці з Польщі, України, Білорусі, Литви, Угорщини, Словаччини. Та Остап Лозинський з Романом Зілінком — його торішні дипломанти: тож їм участь гарантована.

«Я намалював, до прикладу, таку некласичну для гуцульських ікон, але зроблену в її стилі «Ченстоховську Богородицю». Написав її на склі. Маю ще «Розп'яття», «Святого Юрія», «Миколая». У мене — всі найсвятіші. А ще є у стилістиці риботицьких ікон — святий Антоній, з Ісусом, з ліліями», — пояснив автор ікони на склі Остап Лозинський.

Натворив Остап і ікони у стилі галицької — це XV-XVII століть.

«Наші роботи для Ягеллонського ярмарку ми завжди малюємо в Криворівні. І це ще певний такий додатковий елемент. Тому, що матеріали з нами їдуть у Карпати. А в Карпатах вже творимо. Потім це все їде далі — в Польщу», — додав Остап Лозинський.

Роман Зілінко ж повезе, як каже, свої Бозі на іконах. Немов писані простим людом на Гуцульщині та Буковині у XIX столітті. Триватиме ярмарок від п'ятниці і до неділі, 16-18 серпня. А далі митці, спродавши свій крам, накуплять собі до колекції доробки нових друзів.

«Люблін під час Ягеллонського ярмарку стає таким містом живої традиції. І співів, і танців, і ноші — одягу, і побутових речей, і мистецтва», — підсумував іконописець Роман Зілінко.