Мармурова булава та обезголовлений покійник: артефакти з кургану, якому майже 4000 років

Ukrainian Heritage Monitoring Lab, яка допомагає українським музеям оцифровувати експонати, розповіла про цікавий артефакт з колекції краєзнавчого музею міста Горішні Плавні на Полтавщині. Зокрема, про мармурове навершя булави, якому майже 4000 років.

Ця знахідка з кургану поблизу с. Солонці Кременчуцького району. Там виявили катакомбу незвично великих розмірів, із дромосом (лазом) та двома камерами. У ній був похований молодий чоловік віком до 20 років без голови: череп був викладений під правим плечем похованого. А поруч лежала його булава, що є символом влади (клейнодом).

«Особливості самого поховання, розміщення артефактів та решток можуть свідчити і про високий статус загиблого, і про його вид діяльності, і про ритуальні постмортальні акти відповідного періоду та культури», – зазначають дослідники.

Вигляд поховання у кургані (фото з книжки Олександра Супруненка)

Навершя булави зроблене з білого мармуру із чорними вкрапленнями. Воно майстерно оброблене та у доброму стані збереження, попри древній вік. Артефакт датується першою половиною XVIII століття до нашої ери і належить до донецької катакомбної культури.

Двокамерну катакомбу для вождя одного з племен донецької катакомбної культури виявив у 2006 році археолог Олександр Супруненко. У своїй науковій праці «Кургани поблизу с. Солонці на Нижньому Пслі» він пише, що центр виробництва мармурового навершя булави такого типу був на Донбасі чи Північному Кавказі.

Серед інвентарю в могилі молодого воїна, окрім булави, був скребок на сколі кременю і цілий ліпний ріпоподібний посуд. Біля кисті правої руки лежала тонка пластина темно-червоної вохри, нею ж були вкриті окремі кістки скелета. По обидва боки від похованого на рівні ліктів лежали черепашки равлика. З цим похованням, мабуть, повʼязана й встановлена на насипі кургану невелика гранітна антропоморфна статуя, припускає науковець.

Мармурове навершя булави лежало біля похованого у катакомбі молодого чоловіка (фото Андрія Затушевського, HeMo)

Археолог наголошує на значних розмірах поховальної споруди (загальна площа жертовної ями, входу і всіх камер становить понад 18,5 м²), помітній досипці кургану, наявності спеціальних міток при спорудженні камери та стели на насипі, неординарній пожертві – великому горщику рідкісного типу для ритуального питва. Це виділяє курган серед інших, що дозволяє припустити поховання представника вищого прошарку катакомбного суспільства – молодого вождя чи «спадкового» старійшини.

Нагадаємо, раніше ZAXID.NET розповідав про колекцію археологічних артефактів Львівського університету: від знарядь праці первісних людей і бивнів мамонта до зброї XVII ст.