На Прикарпатті Філарет відсвяткував 400-річчя Скиту Манявського

Хресто-Воздвиженський Манявський монастир, що на Прикарпатті, 7 липня відзначив 400-річчя. Святкову літургію з нагоди цієї події очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси Філарет.

«Києво-Печерська Лавра, Почаївська Лавра, Манявський Скит – це є святині українського народу, до яких завжди тягнулися люди, - наголосив Патріарх у коментарі журналістам. - Я кожного року приїжджаю на свято у Манявський Скит для того, щоб помолитися у цьому святому місці, благословити людей, утверджувати віру, відроджувати духовність у нашій державі».

Після літургії було освячено Хрест на честь 400-річчя заснування Скита та в пам'ять про явлення Пресвятої Богородиці, повідомили у прес-службі Івано-Франківської облдержадміністрації.

У велелюдних урочистих святкуваннях взяли участь представники обласної влади на чолі з головою Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлом Вишиванюком.

За довідкою Вікіпедії, Скит Манявський (український Афон або Атос) – аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури й мистецтва України. Заснований монахом Йовом Княгиницьким, який оселився у Марковій пустині орієнтовно у 1608 році, а першу невелику церкву збудували й освятили тут у 1611 році (с. Манява, Богородчанський район Івано-Франківської області).

З 1621 р. монастир був обнесений кам'яним муром з оборонними вежами, за якими ховалися жителі навколишніх сіл під час нападів турків і татар.

У 1785 був закритий австрійським урядом.

Скит Манявський був одним із осередків культурного життя в Галичині. Мав велику бібліотеку, славився головним іконостасом, виконаним українським живописцем Ю.Кондзелевичем. Пізніше іконостас знаходився в церкві с. Богородчани. З 1923 Богородчанський іконостас зберігається в Українському національному музеї (Львів).

1980 року монастир є історико-архітектурним заповідником.