Найбільша європейська партія затвердила кандидата на посаду голови Єврокомісії
До теми
У четвер, 8 листопада, Європейська народна партія на конгресі у столиці Фінляндії Гельсінкі обрала свого кандидата на посаду голови Європейської комісії. Ним став німецький політик Манфред Вебер. Вибори до Європарламенту відбудуться у травні, і ЄНП, за усіма прогнозами, збереже більшість, а відтак матиме право на висунення свого кандидата на посаду голови уряду ЄС.
«Поспілкувався з переможцем. Політик з цінностями і переконаннями. В своїй кандидатській промові чітко окреслив Росію як одного з ворогів Європи. Ключовий месидж щодо України від європейських політиків, які зібрались на з'їзд ЄНП у Гельсінкі: християнські демократи найбільші прихильники України в Європі. Але ключ до успіху в самій Україні. Мусимо почати реальний наступ на корупцію у владі, аби відновити позитивне реноме країни в Європі», - зазначив міський голова Львова і лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий, який брав участь у конгресі.
Зараз головою Єврокомісії, яка за своїми функціями і повноваженнями є урядом Європейського союзу, є Жан-Клод Юнкер, він займає цю посаду з 1 листопада 2014 року.
ЄНП заснована у 1976 році, це об'єднана загальноєвропейська політична партія, котра поєднує окремі національні християнсько-демократичні та консервативні партії. Чисельно найбільше загальноєвропейське партійне об'єднання Європи. Партія має найбільшу фракцію в Європейському парламенті.
Манфреду Веберу 46 років. Він депутат Європейського парламенту від партії Християнсько-соціальний союз (Німеччина), яка входить до Європейської народної партії. Вебер також очолює фракцію ЄНП у Європарламенті.
Вебер відомий своєю критикою проекту газопроводу Північний потік-2. Політик вважає, що Північний потік-2 підриває базові устремління ЄС в сфері міжнародної політики і власної безпеки, оскільки збільшує залежність Європи від Газпрому – російського газового монополіста. Замість поставок російського газу через Прибалтику, Вебер закликав Єврокомісію спрямувати зусилля на збільшення обсягу поставок газу через Туреччину з Каспійського моря і навіть, можливо, з Ірану та Іраку.