Найкоротший блог

Цілий Львів завішаний білбордами; величезний кулак із побитими уже у численних бійках пальцями.І напис: "Я буду першим".

Мене не цікавлять сиромудрі  маркетингові ходи. Мене навіть не дуже цікавить,  що такі плакати висять по цілій Україні.  Уже давно нема відчуття соборності і відповідальності за  усю цю недо-державу.  Мене цікавить мій дім. Львів і Галичина.

Хто відповість за те, що у пластилінових наразі головках наших хлопчаків сформується стійка асоціація –  бути першим можна тільки за допомогою фізичної сили?

Хто із львівських чиновників (чи чиновниць) поставив свій остаточний підпис під дозволом повісити таку рекламу у «моральному» і «релігійному» «нашому» Львові?

Не сумніваюся,  що той самий чиновник (чи чиновниця) щонеділі ходить до церкви і там сповідує «чоловіколюбіє».

Не сумніваюся, що той самий чиновник (чи чиновниця) криком кричить про необхідність виховання наших дітей у дусі толерантності, гуманності і под.

Не сумніваюся, що тому самому  чиновнику буде дуже боляче, якщо його чи її діти увірують у те, що кулак - завжди перший. А ще більше болітиме, якщо діти відчують кулак  на собі, не дай Боже.

То чому не боронимо наших дітей від реклами агресії і злоби? Не боронимо навіть там, де ще наразі можемо?  Чи відмовитися від грошей – понад наші сили?

P.S. Унизу цієї реклами маленькими літерами написано: «ТРК Україна. Відчуй серцем». Боюся, що відчуємо усі, і не серцем, а відбитою печінкою.