Як виглядало античне місто-держава Ольвія

На півдні України в античну добу було багато колоній давніх греків. Перше їхнє поселення було на острові Березань. Згодом з’явилося багато полісів на узбережжі Чорного моря. Одним з найбільших міст-держав була Ольвія, що розташована за 40 км на південь від сучасного українського Миколаєва. Зараз там працює історико-археологічний заповідник, а науковці дослідили ще не всю спадщину, що розташована в землі.

Більшість наземних споруд античної доби зруйнована, тому найдокладнішу інформацію про життя древніх греків поруч із скіфами можуть надати археологи. Для кращого уявлення український архітектор Ігор Титаренко торік створив 3D візуалізацію давньогрецького поліса, що існувало в Північному Причорномор’ї з VI ст. до нашої ери до III ст. нашої ери. Він відтворив античну Ольвію у період її розквіту – за 450 років до народження Христа.

Ігор Титаренко зазначив, що опрацював схеми та старі карти міста, звіти археологічних досліджень та аналіз рельєфу. Завдяки цьому йому вдалося визначити теоретичне направлення вуличної мережі, осі якої утворюють каркас міста.

Схема центру Ольвії (візуалізація Ігоря Титаренка)

«Розумію, що наука любить джерела та посилання, особливо в науковій спільноті. Візуалізація не претендує на істину і є особистим поданням, створеним на основі знайдених матеріалів, консультацій з істориками-краєзнавцями і власних досліджень території. Вся використана інформація взята з відкритих джерел і є у суспільному доступі. Хочу представити вам своє суб’єктивне бачення, як могла виглядати Ольвія. 3D модель міста коригується, її можна вдосконалювати», – пояснив Ігор Титаренко.

Кам’яні будинки з каналізацією і громадські простори

20-тисячне місто займало площу близько 50 га і було важливим центром торгівлі та рибальства, мало тісні економічні зв’язки зі скіфами та з іншими грецькими колоніями морем. На території Ольвії вчені дослідили руїни фортечних стін та веж, подвійні ворота, агору (міську площу), міські квартали, теменоси (священні місця) – храми Аполлона, Зевса, Асклепія, майстерні та некрополь (цвинтар).

Структура полісу мала класичну квартальну забудову з водопроводом і каналізацією. Поліс поділявся на дві тераси – Верхнє та Нижнє місто. Відомо, що Верхнє місто мало два теменоси та центральну агору. Також там були Північні та Південні ворота. Кам’яні будинки були криті черепицею, а подвір’я викладені мозаїкою. Місто мало багато громадських просторів – площі (агори), будинки для зібрань громади, гімнасій (навчальний заклад), театр, іподром, лазні. За часів панування римлян, починаючи з І ст. н.е., на півдні Верхнього міста будується римська цитадель.

Нижнє місто має добре збережений та досліджений давньогрецький квартал, також залишки стіни римського періоду з фундаментами житлових будинків. У Нижньому місті був порт.

Нижня тераса міста і порт (візуалізація Ігоря Титаренка)

Історія Ольвії

У другій половині VII ст. до н.е. на землі нинішнього острова Березань, розташованого на відстані 12 км від міста Очаків, прибули перші судна греків з Іонії. Це були перші колоністи, які згодом заселять Північне Причорномор’я, і в першій половині VI ст. до н.е. вихідці з Мілету на правому березі витоку Південного Бугу заснують місто-державу Ольвію.

Як зазначає заповідник, історію Ольвії можна поділити на два періоди: догетський (VI – I ст. до н.е.) та післягетський (I ст. н. е – III ст. н. е.). IV-III століття до н.е. – це час найвищого розвитку Ольвії. Площа міста розростається, населення збільшується до 20 тисяч. Поліс починає випускати власні золоті монети. У 331 році до н.е. Ольвія вистояла тривалу облогу 30-тисячною армією на чолі з полководцем Олександра Македонського – Зопіріоном. Далі Ольвія підпадає під владу скіфів, зокрема їхнього царя Скілура. Остаточно її знищили племена гетів.

Саме через гетські навали на колонії Північного Причорномор’я деякі з міст були майже знищені. Для Ольвії в цей другий період характеризується занепадом, втратою політичної незалежності, посиленням в культурі неантичних елементів, проникненням римського впливу. У пізніші століття пам’ятку сильно розграбували, археологи частково дослідили її та сподіваються натрапити на залишки амфітеатру.

У публікації використані візуалізації Ігоря Титаренка, фото ZAXID.NET