«Ой вибачте!» та найвища міра покарання

Володимир Якимець, 7 березня 20086515

Для того, аби професійний виконавець почував себе комфортно на сцені, не достатньо лише його бажання. Для цього необхідна якісна апаратура та люди, які знають що та як із нею треба робити. Такий симбіоз вигідний для усіх сторін: технічні працівники отримують гроші, глядачі – максимум задоволення, а вокалісти економлять свої нервові клітини. Але не так усе просто.

Зазвичай із подивуванням з’ясовуєш, що усі вимоги, детально прописані в технічному райдері, на сцені видозмінюються до невпізнання. Хоча бувають і простіші ситуації: на сцені стоїть 6 радіомікрофонів, але перед концертом рідко хто згадує перевірити чи заряджені в них батарейки. Тому посеред концерту раптом можемо «втратити» тенора або баритона. Недавній приклад був більше, аніж красномовним. «Пікардійська терція» виступала бек-вокалом, тому стояла доволі далеко від оркестру та виконавців, а слідкувала за подіями на сцені через монітори. Мабуть, техніки всерйоз і довго працювали над тим, як добитися «професійного» фону – безперестанного сильного дзижчання, поміж яким треба «розшифровувати» або просто вгадувати вокальні епізоди. Якщо уявити, що на нашому місці стояла би група-початківець, яка лише звикає до сценічної майстерності, то непідготовлена апаратура може поставити хрест на кар’єрі. Виконавці одразу розгублюються й ні про яке «розривання» перед слухачами навіть не йде мова. Була би моя воля, то за такі технічні огріхи, увів би не лише фінансові санкції, а й статтю до кримінального кодексу. В Україні це навіть не називають халатністю, а терміном «ой вибачте!». 

 

Для контрасту наведу приклад відомого польського фестивалю «Top trendy» в Сопоті, який організовує та транслює в прямому ефірі телекомпанія «Polsat». На сцені щоп’ять хвилин змінюються групи. Бо всі технічні деталі продумані та відпрацьовані до автоматизму. Нас запросили аж на три дні репетицій та технічних шліфувань. На головній сцені безперервно відбувається дійство, а на двох інших готують необхідний інвентар для виступу наступних груп. На моїх очах усього за 35 секунд (!) чотири техніки розібралися з барабанною установкою, комбіками, гітарами та мікрофонами. І жодного разу не постраждала режисура! У прямому ефірі «Polsatu» дуже дорога кожна секунда. Ну але вона явно є дешевшою, ніж секунда ефіру на загальноукраїнських каналах, де позиція «ой вибачте!» стала нормою.

 

А для того, аби її ще й легалізувати, то звучать відмовки, що технічно неможливо давати в прямий ефір і з живим звуком акції. Утім, останній грандіозний проект «Наше Різдво», який 11 січня знімала студія «1+1», таки довів, що це не так. Попри мінуси – не завжди були ввімкнуті мікрофони під час співу хору «Дударик» абощо, це була режисура під прямий ефір, без монтажу звуку.  

Дещо гливкий перший млинець вийшов настільки емоційно насиченим та професійно смачним, що пробудив апетит до наступних – хочеться якісного продукту, а не ерзаців. Якщо ви приходите в ресторан і замовляєте бефстроганов, а приносять дешевий напівфабрикат у поліетилені, то відстоюєте свої права. Точнісінько так само слухачі можуть звертатися в Товариство у справах захисту прав споживачів, коли відчувають наругу над своїми естетичними запитами у вигляді «ой вибачте!».  

 
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 5

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Серпнева Ніч 7 грудня 2009, 00:39

    Думаю, це стосується не тільки звукової апаратури. Робота всього персоналу сцени - освітлювачів, електриків, робітників, прибиральників і ще багато кого - впливає на самопочуття виконавців на сцені, якість результату та враження глядачів. Повісив елемент декорації не на той штанкет - світло до нього не добило, не закрив двері на сцені - вся робота освітлювачів НАНІВЕЦЬ, бо дим з дим-машини витягає в зал...

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • с Востока 19 липня 2009, 18:58

    Что же делать, Владимир, "ПТ" слишком хорошо работает в известном жанре, вот некоторые представители технического персонала и уверены, что своими мощными лёгкими "пиккардийцы" уж всяко перекроют возможные недостатки сценической аппаратуры. И творческая зачётка ваша со сплошными "відм." тут тоже против вас. Мол, зачем микрофон проверять, поклонники от них и так без ума, всё простят, ещё и добавки попросят. Владимир, а не пробовали применять метод под рабочим названием "Мы тебе, гадина, все шесть микрофонов в задницу засунем , не дай Бог повторится в другой наш приезд!..."? Миром же правят не только любовь и голод, но и страх. Устроили бы после концерта закрытую пятиминутку для технических работников, разъяснили бы им популярно, откуда они родом, как их звать и от чего их В ЭТОТ РАЗ спасает Ваше хорошее воспитание. Об этом непременно понеслась бы весть, и глядишь - "ПТ" стали бы побаиваться. Родилось бы определение "крутой пиккардийский характер". И микрофоны стали бы тщательнее проверять, да ещё и чем-то их смазывать на всякий случай. Именно в этой ситуации, по-моему, добиться уважения можно только страхом. Когда его теряют, дело дрянь получается.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • весь Кіровоград 11 березня 2008, 09:03

    Приєднуюся до вітань з нагоди вручення "піккардійцям" Шевченківської премії! Бажаємо подальшоих карколдомних успіхів, а у найближчий перспективі - випуску довгоочікуваного диску!!!!!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук