Псевдодилема Писарчука

Провідники Партії регіонів намагаються не повторити помилок п’ятирічної давнини, аби 2010 року в разі поразки Януковича їм не довелося ховатися кому в Монако, а кому в Москві...

Чи чули Ви що-небудь про «урок правди»? Так називалася ініціатива одіозного секретаря Донецької міськради Миколи Левченка щодо роз'яснення місцевим дітям перекручень і хибних тлумачень української історії у вітчизняних підручниках. На щастя, її «зарубала» та ж таки міськрада.

Але цей випадок не є першим у намаганнях донецьких «регіоналів» вболівати за правильність української історії, чистоту російської мови і недоторканість рідної землі для натовських чобіт ревніше за їхніх головних конкурентів на тих теренах - ПСПУ Наталії Вітренко.

Микола Левченко є заступником голови Донецької обласної організації Партії регіонів Бориса Колєснікова. Останній же має керувати ідеологічною роботою у виборчому штабі кандидата у президенти Віктора Януковича.

На старті

Соціологи прогнозують, що у поточній президентській кампанії боротьбу вестимуть чи не за кожен голос. При цьому використати безумовно виграшну стратегію поділу кандидатів на «своїх» і «чужих» претендентам на президентське крісло вже не вдасться.

Головних претендентів три. Віктора Януковича називати своїм для сходу України можна лише умовно - частину його симпатиків іще раніше причарувала Юлія Тимошенко. На сьогодні вона продовжує стратегію завоювання прихильності донбаських шахтарів, а також заграє з металургами - за спеціальними меморандумами, покликаними полегшити їхнє життя, вгадується легка рука радника прем'єра, співвласника «Індустріального союзу Донбасу» Віталія Гайдука.

Єдині виборці, у чиїй вірності Віктор Федорович може бути переконаний, - це ті, хто працює на підприємствах Ріната Ахмєтова. Тому що саме Ахмєтов, а не Янукович, є реальним лідером Донбасу.

На Луганщині міцнішають позиції соратниці Тимошенко Наталії Королевскої. За деякими оцінками, вона наздоганяє за рейтингами довіри колишнього голову Луганської ОДА і нинішнього заступника лідера парламентської фракції ПР Олександра Єфремова. Зате рейтинг Тимошенко катастрофічно падає на Західній Україні.

Великий відсоток розчарованих і в Януковичі, і у Тимошенко прибрав до себе Арсеній Яценюк. На Заході України він сьогодні є безумовним лідером президентських перегонів, - стверджує директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.   

Лінія протистояння між кандидатами у президенти розвиватиметься залежно від того, хто пройде у другий тур виборів разом з Віктором Януковичем, який сьогодні є абсолютним фаворитом симпатій населення.

Антипович переконаний, що боротьба між Януковичем і Яценюком виглядатиме як боротьба політиків старої і нової генерації, і таке позиціювання буде вигідне Яценюкові. З Тимошенко справи набагато складніші, але лейтмотив її агітації вже простежується: «Вони заважають - вона працює».

Янукович буде кандидатом «багатовекторним»

Тарас Чорновіл в інтерв'ю авторові цих рядків висловив колись думку, що Партія регіонів, зайнявши під час попередньої президентської кампанії проросійську позицію, загнала тим себе у пастку. Водночас така позиція була вигідна саме для реалізації принципу «розділяй і володарюй», сьогодні вона заважає об'єднанню потенційних прибічників Януковича заради цієї ж мети.

З одного боку, на сході і півдні України залишилося багато людей, які очікують від ПР, зокрема в особі Януковича, послідовності щодо Росії, НАТО, російської мови тощо. З іншого боку, росте кількість прихильників Януковича на Заході. Це люди, яким імпонує його образ господарника і людини, що не «гонить порожняк», але яким може не імпонувати його проросійськість.

Після тріумфальної для Партії регіонів виборчої кампанії на Тернопільщині голова обласного осередку ПР Орест Муц розказував, що агітація там проводилася виключно з акцентом на особі Віктора Януковича - його політичні орієнтири залишалися поза дужками. Стає очевидно, що тепер в усій Західній Україні ПР ітиме тим самим шляхом. А Схід триматиметься лінії левченків.

Тобто виборча кампанія Віктора Януковича робитиметься руками місцевих лідерів і освячуватиметься спільним для всіх образом Залізного Господаря.

Саме тому на місцях Януковичу потрібні лідери.

Путч

Нещодавно група колишніх керівників місцевих осередків Партії регіонів на Львівщині заявила про створення Комітету порятунку ПР. Головним ворогом партії був визнаний нинішній голова ЛОО ПР Петро Писарчук.

«У Партію регіонів перейшли багато членів СДПУ(о). Сам Петро Писарчук був членом СДПУ(о) і депутатом у фракції СДПУ(о), і він, природно, своїх людей почав залучати до Партії регіонів, і так на Львівщині відбулася есдекізація ПР», - пояснила кореспондентові ZAXID.NET людина з оточення «комітетчиків», яка не побажала бути названою. Кадрова політика Писарчука стала основним пунктом претензій до нього відсторонених керівників ЛОО ПР.

Іще один пункт полягає у нібито відвертому дистанціюванні Писарчука від публічної активності на користь Партії регіонів.

«У нас ще з часів утворення Партії регіонів була традиція кожне 9 травня віддавати шану загиблим у Великій Вітчизняній війні - покладати квіти до пам'ятників тощо. Прийшов Петро Іванович і цю традицію ліквідував, мовляв, цього не треба робити, хай цим займаються комуністи і соціалісти. Потім упродовж дострокової виборчої кампанії 2007 року з Києва надходило багато друкованої продукції - Писарчук дав команду її зберігати в якихось приміщеннях, і вона не поширювалася. Після закінчення виборчої кампанії всі ці матеріали спалили», - стверджує джерело ZAXID.NET.

За словами тієї ж людини, до того, як публічно виступити зі своїми претензіями, члени тоді ще не створеного Комітету порятунку зверталися до заступників лідера Партії регіонів Володимира Рибака і Олександра Єфремова, але реакції на свої звернення так і не дочекалися. 

Сумнівно, що й дочекаються. Петро Писарчук якщо і не у фаворі - бо сам розповідає про критику й інколи нерозуміння з боку центрального керівництва ПР, - то у будь-якому разі і не серед персон нон-грата на рівні Києва. Цього не скажеш про його місцевих опонентів. Тому мотиви їх виступу вимагають додаткових пояснень. У кореспондента ZAXID.NET їх напрошувалося три.

Це або дискредитація Петра Писарчука як голови виборчого штабу ПР, або як голови блоку, який він, за інформацією джерел ZAXID.NET, має очолити задля участі у місцевих виборах - у такому разі за Комітетом мають стояти конкуренти чи то Януковича на центральному рівні, чи то Писарчука на місцевому, чи то обох одразу. 

Або ж ідеться, знову ж таки, про дискредитацію Писарчука, але вже перед центральним керівництвом ПР з використанням медійного тиску на це керівництво. Мета - повернення до керівних посад чи то задля посад як таких, чи то ще й задля дерибану партійної каси, яка в період виборчої кампанії стає золотою жилою для тих, хто завдяки займаній посаді має до неї доступ.

Нарешті, можливо, йдеться про банальну помсту за принципом ні собі, ні людям.

Усі три припущення категорично відкидає вже цитований представник Комітету. Перше він називає повною нісенітницею. Щодо другого стверджує, що партійних грошей на Львівщину зазвичай надходило стільки, щоб обласний осередок міг хіба що виживати. Щодо третього переконує, що «ні про яку помсту не йдеться». Пояснює ж дії «комітетчиків» тим, що «люди обурені несправедливістю»: від партії відсторонили тих, хто цю партію, по суті, створив.

І додає свою ремарку щодо фінансових проблем львівської ПР: «Одного разу ми просили перевірити деякі дані, які надійшли від штабу 2007 року. І я дізнаюся, що оренда приміщення штабу Партії регіонів - це енна сума. А приміщення - на ринку «Південний» (належить Петрові Писарчуку. - Zaxid.net). Або, наприклад, витрати на газету «Україна і час» (видавалася Писарчуком. - Zaxid.net). Я читаю і не вірю очам: вона була тижневиком, а у довідці позначено, що вона виходить п'ять разів на тиждень величезним тиражем».

Натомість лідер ЛОО Партії регіонів Петро Писарчук спростовував цю інформацію: «Вже більше року обласний осередок взагалі не фінансується з Києва, в цьому немає потреби. Колишня газета «Україна і час», починаючи з 2005 року, не отримувала від Партії регіонів жодної копійки. Це легко довести, бо це фінансовий документ. Не лише виборчий штаб, але й офіс обласної організації ПР до нині орендується за символічну ціну 100 грн, він розташований в приміщенні, що належить ринку «Південний»».

Також П.Писарчук стверджує, що це йому довелося рятувати ЛОО ПР від тих, хто сьогодні є авторами таких закидів.

«Це політичні шарлатани, люди, які роками завдавали шкоду і партії, й іміджу власне Віктора Федоровича. Достатньо сказати, що більшість із них безробітні, які спеціалізувалися тільки на розкраданні виборчого фонду. І це можна легко доказати», - заявив він в інтерв'ю кореспондентові ZAXID.NET.

На претензії щодо свого публічного відсторонення від ПР Писарчук відповів, що може з ними «погоджуватися чи не погоджуватися». «Але мені приємно, що опонентів серед людей стає щораз менше, - підкреслив він. - Якщо 2004 року мене заносили у чорний список, оголошували ворогом українського народу, то сьогодні я їду у будь-яке село, збираю великі зали людей, і мені з ними можна говорити. Важко, інколи дуже важко, інколи дуже неприємні питання задають, але головне - люди хочуть слухати, чути, шукати собі правди».

Що ж стосується джерел фінансування виборчого штабу Віктора Януковича на Львівщині, зокрема його власних коштів у цій кампанії, Писарчук зазначив: «Я тішуся, що сьогодні наша партійна організація є самодостатньою і не чекає грошей із Києва... Буде виборчий фонд кандидата в президенти, і всі, хто побажає, внесе свої кошти. Вибори президента - це не партійні вибори. Це вибори глави держави. І його обирають громадяни України. І хочу сказати зі своєї практики: інколи чоловік каже, що він у партію не хоче вступати, але хоче їй допомогти». Охочі допомогти Януковичу є й на Львівщині, стверджує він.

Джерела ZAXID.NET, між тим, повідомляють, що восени Петро Писарчук має намір таки полишити керівництво ЛОО ПР і керівництво виборчим штабом Януковича задля того, щоб зосередитися на власній виборчій кампанії. Сам Писарчук інформації про такий демарш не підтверджує, але і не спростовує.

«Я сам звертався із заявою задовго до виборчої кампанії - будь ласка, є більш достойні - обирайте, - каже він. - На минулих виборах, 2004 року, я не був ні членом штабу, ні членом Партії регіонів, але можу сказати, що робив для перемоги Януковича на президентських виборах не менше, ніж весь цей штаб. Тому що для того у мене були і фінансові, і медійні, й інші можливості, я був народним депутатом. Точно можу сказати, я мав набагато більше зустрічей з виборцями, ніж тодішній начальник штабу. І одне на весь Львів висіло гасло на ринку «Південний» «Наш вибір - Янукович». Так що, якщо ти щиро займаєшся цією роботою, посада тобі не потрібна».

Тому що лідер?

Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович вважає, що Петро Писарчук потрібен сьогодні Віктору Януковичу на Львівщині більше, ніж Віктор Янукович Петрові Писарчуку.  

«Вікторові Януковичу треба більш активно працювати на Заході, це однозначно. Але тут йому потрібні люди такі, як Петро Писарчук, які мають тут авторитет. Звичайно, що він особисто не дуже симпатичний галичанам, але місцеві лідери, яким довіряли би галичани, могли би значно покращити його рейтинг», - каже він.

За інформацією Антиповича, на сьогодні Писарчук має у Львові рейтинг у шість-вісім відсотків, Янукович - у п'ять-шість. Соціолог прогнозує, що у найближчій перспективі ці рейтинги можуть зрівнятися. При цьому статус керівника ЛОО ПР, на його думку, навряд чи може зашкодити Писарчукові більше, ніж поспішне залишення ним цієї посади задля роботи на власний блок.

Олексій Антипович переконаний, що Петро Писарчук у будь-якому разі зможе провести очолювану ним політичну силу у місцеві ради всіх рівнів - незалежно від того, називатиметься ця сила Партією регіонів чи Блоком Петра Писарчука. Більше того, якщо Віктор Янукович стане президентом, Петро Писарчук матиме нагоду скористатися підтримкою тієї частини людей, які мають схильність голосувати за представників влади.  

«Петро Писарчук має своїх прихильників, - вважає соціолог. -  Але чи додасть йому прихильників Янукович-президент? Я думаю, додасть частину людей, які завжди голосують за владу, частину людей, які будуть переорієнтовувати свій бізнес. Тобто не завдяки Писарчуку як такому, а завдяки цій категорії людей, яка завжди голосує за владу, буде трохи перетікати до нього електорат».

«Але напевне, що це не допоможе виграти вибори мера», - констатує також соціолог. Він скептично оцінює мерські перспективи «регіонала». Тому Писарчукові можна без будь-яких втрат для себе і для Віктора Януковича залишатися на займаній посаді.

«Якщо вже бути послідовним, я би йому порадив очолювати штаб Януковича, йти в фарватері Януковича, однозначно допомогти Януковичу на Західній Україні, зокрема у Львові, набрати більше прихильників, ніж було раніше, і як лідеру Партії регіонів на наступних місцевих виборах однозначно пройти в міську раду, - каже він. - Якщо Янукович стане президентом, то Петро Писарчук буде присутній у місцевій владі тільки завдяки цьому, і не потрібно буде сильно вкладати гроші ще і в місцеві вибори».

У пресі неодноразово з'являлися чутки про намір Петра Писарчука відійти від керівництва ЛОО ПР. Потім був випадок із поданням відповідної заяви та її відкликанням. Сам Писарчук пояснював тоді свої дії тим, що вважав категорично неприйнятним об'єднання Партії регіонів з БЮТ, і що залишитися на посаді його вмовив Віктор Янукович. Супротивники Петра Писарчука сумніваються, що така заява справді була, вбачаючи в інформації про неї спритний піар-хід.

Автор цих рядків схильна вірити, що заява таки була. І що відкликана вона була справді за домовленістю з Віктором Януковичем. Варто пам'ятати, що, на відміну від мерів, губернаторів у нас все ще призначають із Секретаріату Президента. Sapienti sat.

Окрім того, очоливши виборчий штаб Януковича на Львівщині, Писарчук отримує у розпорядження кандидатський фонд, яким може вільно користуватися, проводячи не тільки кампанію лідера ПР, але й власну.

І можна легко повірити, що Писарчук був готовий побити горщики з Януковичем у випадку його союзу Тимошенко. Адже тоді голів обласних державних адміністрацій призначав би чинний прем'єр-міністр, а вибори до місцевих рад відтермінували б на невизначений час.