Що нам робити з Медведчуком
IQ

Що нам робити з Медведчуком

Слідами розгрому «офісу» кума терориста № 1 в світі

Олександр Косвінцев, 25 листопада 201637983

«Є три речі, на які можна дивитися вічно: як тече вода, як горить вогонь і як патріоти трощать офіс Медведчука у центрі Києва...». Такими словами супроводжував пам'ятні заходи на честь третьої річниці Євромайдану, які пройшли 21 листопада в українській столиці, член Радикальної партії Олега Ляшка, син одного з героїв Небесної сотні Костянтин Проскурко.

Молодому активісту, котрий лише нещодавно став висловлюватися на політичні теми, а безпосередньо в політиці наразі ніяк себе не проявив, можна пробачити милування безглуздим і епатажним дійством, яке абсолютно ніяк не вплине на становище в Україні кума її головного ворога. Ну, зламали активісти кілька віконних шиб, ну, пошкодили кілька столів та стільців... Що ж далі? Це якось допоможе Україні вирішити проблему покарання впливових сепаратистів?

Найбезглуздіше, що замість офісу руху «Український вибір», за допомогою якого Віктор Медведчук, екс-глава адміністрації президента часів одіозного Кучми, намагався просувати в Україні прокремлівські ідеї, мітингувальники в понеділок розгромили сусідній з ним салон краси. Навіть таку дрібницю, як адреса об'єкта зацікавлення, не завдали собі клопоту заздалегідь з’ясувати організатори акції – активісти ОУН на чолі зі своїм лідером Миколою Кохановським. Все це наштовхує на думку, що захід, швидше за все, планували лише заради піару і «випускання пари».

«Сьогодні ми вирішили покарати ворога України Віктора Медведчука, який розпалює війну в Україні. Ми вирішили покарати його, знищивши офіс руху «Український вибір». Я закликаю не чіпати інші офіси та магазини, а цілеспрямовано йти туди», – заявив Кохановський перед початком погрому.

Таке «покарання» не тільки не похитне становища Медведчука в країні, а якоюсь мірою навіть зміцнить. Тому що і «вихователі» виявилися «дебільними», і до жертв націоналістів в українському суспільстві ставляться з певним співчуттям.

Очки від цієї дурної піар-акції заробили лише прокремлівські пропагандисти, які відразу ж підняли галас до небес про «розгул фашистів у Києві» і про те, що «націоналісти вийшли з-під контролю президента Порошенка». Імідж України у світі такі інциденти явно не поліпшують.

Але що ж робити? Невже можна байдуже ставитися до того, як Медведчук знущається над Україною? Адже кум Путіна – один з тих «заклятих друзів» країни, антиукраїнська позиція яких для багатьох очевидна. Він регулярно літає в Москву приватним літаком, зареєстрованим не в рідній країні. «За інструкціями», – каже народний поголос... На пропагандистських заходах за участі «терориста №1 у світі», як нерідко називають господаря Кремля, Медведчук бував у перших рядах поруч з тими, хто розробляв і втілює ідеологію «гібридної війни» РФ проти України. Їм було дуже весело... На тлі тисяч загиблих під час війни українців, з урахуванням жахливих страждань мільйонів людей з вини Путіна такі контакти виглядають знущанням Медведчука щодо українського народу, плювком в душу кожному українцеві, котрий поважає свою країну. Невже можна все це залишати без уваги?

Варто нагадати, що з приводу антидержавної діяльності з кумом Путіна судиться нинішній голова Верховної Ради України. «Цей суд триває з 2014 року, коли я публічно сказав, що Медведчук, на моє переконання, був причетний до організації сепаратистів на сході України», розповів недавно журналістам Андрій Парубій.

За його словами, ще пербуваючи на посаді голови РНБО, він прибув до Луганська у перший день захоплення будівлі СБУ і там спілкувався з бойовиками. «Саме від них я отримав цю інформацію», – стверджував голова парламенту.

Медведчук, як відомо, подав до суду позов про спростування цих закидів. Парубій відбив цей удар у всіх судових інстанціях. Однак прихильник Путіна повторно подав позовну заяву. Через деякий час сайт «Українського вибору» оприлюднив інформацію про те, що Печерський райсуд Києва зобов'язав Парубія спростувати звинувачення на адресу Медведчука. Глава ВР обіцяв подати апеляцію на це рішення. Але чи вдасться йому відбити атаку на цей раз – велике питання. Адже стара корумпована система останнім часом знову пожвавилася і стала показувати зуби.

Не менш драматично розвивалася ситуація і навколо заяви, що її навесні цього року подали в ГПУ активісти волонтерської мережі «Вільні люди», в яку входять, зокрема, депутати парламенту від «Народного фронту». Волонтери звинувачують Медведчука у зв'язках зі самопроголошеними «ЛНР/ДНР», а дії «Українського вибору» називають «антиукраїнськими». У прокуратурі довго робили вигляд, що нічого такого не існує. У квітні ц.р. Печерський райсуд столиці визнав бездіяльність ГПУ і зобов'язав її розслідувати факти, викладені у заяві. Відтоді ця справа перетворилася на «висяк» на зразок тих, що пов'язані з постатями, до яких виявляють прихильність нинішні перші особи держави.

І що характерно: знаходяться ж політологи, котрі вбачають у цій суто кримінальній справі політичне підґрунтя. Так, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов припустив, що автори заяв із звинуваченнями на адресу Медведчука насправді переслідують чіткі політичні цілі. «Віктор Медведчук – це інструмент, це привід. Антисепаратистське позиціонування “Народного фронту” буде розкручуватися й далі, і такі постаті, як Медведчук, будуть інструментом для цього. Юридичний вердикт буде неважливий, важливий інформаційний меседж, кинутий в суспільство», говорив навесні Карасьов у коментарі для ВВС-Україна.

Час показав, що шановний політолог помилився у своєму прогнозі: «НФ» не педалює тему сепаратизму. Добре це чи погано – інше питання. Стосовно ж звинувачень, які активісти висловлюють на адресу Медведчука, важливо розуміти: у корумпованій Україні напевно знайдеться чимало людей, зокрема серед можновладців та законників, які будуть всіляко вигороджувати багатого кума Путіна. Вони ліпитимуть на справи про антиукраїнську діяльність Медведчука політичні ярлики і на тій підставі відводитимуть його від кримінальної відповідальності. Допустити такий результат – значить надихнути сепаратистів, котрі причаїлися, а таких ще чимало не тільки на Донбасі, а й у деяких інших регіонах країни, у багатьох державних органах.

Ось на цьому б зосередитися різноманітним громадським структурам патріотичної спрямованості. Їм би не безглузді погроми офісів та пустопорожні марші проводити, а цілком конкретно і вимогливо поставити перед керівництвом країни питання про потребу ретельного розслідування фактів вияву сепаратизму і антиукраїнської діяльності з боку кума головного ворога України та інших її очевидних недругів.

Звичайно, у таких справах не варто сильно сподіватися на Генпрокуратуру, яку очолює кум президента-олігарха, що має бізнес в країні-агресора. Згаданій волонтерській мережі, зацікавленим політичним партіям, активістам і просто небайдужим громадянам варто вимагати створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування антиукраїнської діяльності Медведчука. Потрібно домагатися, щоб до цієї комісії увійшли люди, котрі словом і ділом довели свою непідкупність та відданість країні. Скільки ж можна робити вигляд, що кум Путіна літає в Росію нібито тільки для того, щоб погигикати в компанії людей, котрі виношують плани з поневолення і знищення України?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук