Що заважає ?

Паска – це шанс зібрати за столом всю родину. Буквально, кілька поколінь. Після потужного застілля і моцної випивки настає черга обов’язкових полум’яно-істеричних промов на релігійно-героїчно-патріотично-історичну тему. Фіналом цих словесних баталій є плавний перехід на те, з чим погоджуються всі: футбол, економіка, жінки і молоде покоління – корінь зла, занепад всіх моральних засад. Теперішнє покоління нічого не знає навіть того, що було якихось 30 років тому! Брєжнєва! Що там глибше копати.

 

- Ти знаєш, хто такий Брєжнєв? - Чоловік Вєри Брєжневої. - Кого?! Хто така Вєра Брєжнєва?! - Екс-Віагра. - Віагра?! - Дідуню, ви напевно подумали, про ці пігулки. - Які пігулки?! - Ну, є такі. Ну, чоловікам помагають. Розумієте? - ?! - Ну, потім, не при дітях. А то така була група. Співоча. - ?! - Ну, такі дуже сексуальні дівчата, троє їх було. Ну, співали. - ?! - Ну, не співали, ну, рухались по сцені. Ну, так. Потім, не при дітях, я вам розкажу.

 

Не обов’язково в такому порядку і не обов’язково справа дійде до жінок. Якщо з футболом, економікою і жінками все зрозуміло, то тема розчарування майбутнім поколінням несподівано провокує суперечку. Аргумент, що от ми у свій час читали при свічках, в школи ходили за кілометри в сніг, дощ і спеку, недосипали і недоїдали, працювали у вихідні, все по бібліотеках, не пропускали уроків. А тепер… всьо то Інтернет, скачали, здали і забули, натикається на бетонний аргумент людини, яка має прямий, точніше безпосередній стосунок до того самого Інтернету. Працює в бібліотеці, де Інтернет поставили: подарував уряд США. Читачі бібліотеки мають право безкоштовного користування.

«Так, 99,9 % учнів користується Інтернетом виключно для того, щоб посидіти у «Вконтакті». Так, вони навіть приносять свій папір і ми їм роздруковуємо, набираємо титульний лист, тут же зашиваємо і все, реферат, курсова, чи навіть дипломна робота (є й такі бідові студенти) – готові. Так, одиниці користають з інформаційних ресурсів за призначенням, шукають інформацію. Але скажіть мені – що заважає тим 99,9%, які мають на руках готовий реферат, просто його прочитати?»

Покоління, яке знає дві Віагри і двох Брєжнєвих, справді не розуміє, що заважає тим же вчителям, просто давши кілька запитань по темі, поставити низьку оцінку і таким чином змусити цих бідових учнів все це хоча б прочитати. Так, колись  переписували енциклопедії, і що, всі читали те, що перемалювали? Ні, але не всім автоматом зараховували, і переписування залишало трошки більше в пам’яті, ніж просто операція скопіювати і видрукувати, але і це в жодному разі, не є навчанням.

Представники покоління, яке знає тільки одного Брєжнєва й інтуїтивно здогадується, для чого існує Віагра, не розуміє, що заважає викладачам університетів, змусити студентів вчитися. Чому не відсіяти за неуспішність і лінь чи навіть неспроможність випадкових студентів, тих хто «прорвався» через вступне сито екзаменів, так, як це було за їхньої пам’яті, так як це є на Заході. Всіх цих пільговиків, всіх цих «своїх» і «куплених». І все, не потрібно стільки драми навколо ЗНО і шкільних атестатів. ЗНО - геніальна штука, але не панацея. Можна подумати, це змусить бути чесним тих, хто дає, і тих, хто бере.

Вони пам’ятають, скільки людей зайшло в студентську аудиторію, маючи за спиною війну, ще більше важку, брудну роботу на виробництві, армію. Це був їхній свідомий вибір, вони дуже хотіли вчитись і працювати головою, чисто, а не чорно руками гарувати. Це не відразу: зі школи в університет, бо всі пішли, і мама так хоче, щоб кудись дитина поділась.

На початку 80-х  у львівський Політех прислали студентів-кубинців. Вони були шоковані нашим списуванням, а ми були шоковані їхніми розповідями про те, що у них не поодинокі випадки, особливо в медичному університеті, коли з групи до 5 курсу доходить один єдиний студент, інших відсіюють.

Вчитись дуже важко, це пекло і не всі туди йдуть. У нас же головне - прорватись в університет. Далі – романтична студентська молодість, яку деколи можуть затьмарити талони. Через таких студентів, які потім стають такими ж викладачами.

Технологія покращила процес, збільшила потік інформації, але не людину, тому покоління, яке знає одну, «співаючу» Брєжнєву, має такі самі шанси, як і всі інші. Хто хотів, шукав способи, як це зробити, і робив, вчився. І так було завжди. Справа в бажанні.              

Вчителі пропускають такі «реферати», бо, на їхню думку, їм мало платять, а тут  потрібно самим бути в темі і, як мінімум, прочитати, цей реферат. Одні роблять вигляд, що вчаться, інші роблять вигляд, що вчать. Людина йде шляхом найменшого опору. Лінь. З університетами ще простіше. Як сказав знайомий викладач Франкового університету, ну, якщо батьки пхають своїх неуків, не розуміючи, що на ринку праці ці дипломи нікому не потрібні, якщо у них є зайві гроші, … а у мене їх немає.

Про корупцію говорять усі. Але ці реферати, які ніщо не заважає читати, це ще й плагіат. Про нього чомусь менше говорять. Так, у школі через чиюсь лінь і недбальство починається довгий шлях плагіату і стала звичка до нього. Особливо потім. У нас буйним цвітом цвіте плагіат, і не лише серед студентів, мова не йде і про викладацький склад. Як говорять ті ж західні експерти, у них за це виганяють, а у нас... Нічого дивного, що наших університетів немає в світовій тисячі. Київський університет імені Т.Шевченка – на 1346-у місці, Києвомогилянка – 2055. Для порівняння – московський МГУ імені Ломоносова – 155-й.

Що заважає?  Гроші. Не можна вигнати стільки студентів, бо вони платять за «навчання». А вигнати викладачів за плагіат чужих ідей? Та у нас сам спікер парламенту має цей гріх.  

Можливо, ринок. Природний відбір. Роботодавець потенційного працівника може перевірити за день, точніше за кілька годин. Що заважає? Точніше, чому це часто не спрацьовує? А можливо, немає з кого вибирати?