Студентське братство ім. Івана Франка про Співаник
Подаємо офіційний відгук Студентського братства ЛНУ ім. І.Франка на статтю Ірини Магдиш “Що трапилося із Студентським братством?”
Чомусь якщо намалювати на білому аркуші чорну цяточку і запитати людей: «Що ви бачите?», то більшість відповість: «Чорну цятку». Але мало хто зауважить, що на аркуші дуже багато білого.
«Співаник Студентського братства» — “збірник українських пісень, популярних серед сучасної молоді” ( цит. з передмови). До нового «Співаника» увійшло 226 творів, серед яких авторські та найкращі зразки народних, повстанських, пластових і власне студентських пісень.
У розділі “Патріотичні” (44 твори) можна знайти козацькі, повстанські, пластові пісні та пісні авторства Олега Покальчука, Клима Обуха, Едуарда Драча, Василя Чудика, Віктора Винника, Ярослава Юрчишина, Олександра Шевченка і багатьох інших. Серед них є і такі рядки:
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі, тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Приспів:
Україно! Ти моя молитво!
Україно! Моя розпуко вікова!
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
***
Їхали козаки та й пісню співали
Про те, як любили і як воювали
За рідную землю, за батьків і друзів,
І за спів дівочий, що дзвенить у лузі.
***
Вернулись хлопці вже з походу,
Коли зацвів надворі май.
Подай же їм з криниці воду,
І вишитий рушник подай, і хліб розкрай.
***
Щось не так, Іване. Годі.
Певно, бреше цей добродій,
Бо ж не задля цісарських щедрот
Зі словами «Ще не вмерла!»
Йшли ми на гарматні жерла,
Йшли за Батьківщину, за народ!
***
А син не вірить, син маму просить:
«Пустіть же, мамо, бо мушу йти.
Вже вражі кулі знов друзів косять,
І знов палають наші хати.
***
У розділі “Ліричні”, що налічує 87 творів, подано українські народні, сучасні естрадні пісні, а також пісні Богдана Стельмаха, Ігоря Білозіра, Володимира Івасюка, Григорія Чубая, Андрія Підлужного, Сергія Фоменка, Олександра Смика та багатьох інших. Читаючи імена авторів, мабуть, кожен вже сам наспівує собі уривки з пісень, тому навряд чи варто наводити їх тут.
Розподіл пісень на розділи умовний і не є строгим. Часто пісні до того чи іншого розділу відбиралися, зважаючи на манеру виконання, настрій мелодії: чи то бойову або маршову (патріотика), чи то повільну, спокійну (лірика), чи веселу і життєрадісну (жартівливі) тощо. Кожен у тематиці вбачає щось своє, і не завжди його думка збігається з поглядом упорядників. І це цілком нормально. Скільки людей, стільки й думок.
“Кожне покоління братчиків має свій репертуар пісень, що найбільше відповідають духові часу. Оскільки до «Співанка» увійшли здебільшого пісні, знані і співані у братському колі” ( цит. з передмови), то збірка, призначена для широкого кола читачів, містить також твори, які не популярні у братстві, а поширені в інших середовищах.
Щодо правопису збірки, то більшість пісень подано в авторському варіанті або записано на слух з аудіоматеріалів. В окремих випадках норми сучасної української мови порушені цілком свідомо – з метою максимально точно відтворити особливості виконання конкретного пісенного твору.
Якщо взяти до уваги саму книжку, афішу, прес-релізи, фото та відео з презентації чи прес-конференції ( https://www.youtube.com/user/1988Yuriy?feature=mhum, https://picasaweb.google.com/radik125/92011#), то можна побачити лише символіку Студентського братства. Жодна політична партія, приватне підприємство чи будь-яка інша установа до видання «Співаника» не причетні. Студентське братство — самостійна, незалежна, свідома організація, яка не піддається маніпулюванню. Гроші на видання братство збирало самостійно без жодних спонсорів. Над збіркою працювали молоді люди, члени Студентського братства ЛНУ ім. І.Франка, які зацікавлені у популяризації української пісні. Вихід у світ другого видання свідчить про попит на збірки українських пісень, бажання молоді співати, пізнавати та підтримувати своє, українське.
Упорядники просять вибачення, якщо образили будь-чиї релігійні, національні, політичні чи будь-які інші погляди. Мета видання «Співаника» – зібрати і донести до якнайширшого кола читачів популярні серед молоді українські пісні, підкреслити їх різноманіття у красі та наповненні.
Голова Правління СБ ЛНУ ім. І.Франка Нога Андрій
Керівник проекту Пирч Юрій
Нагадаємо у своєму блозі на ZAXID.NET менеджерка проектів Незалежного культурологічного часопису Ї Ірина Магдиш зазначила: «Як бути із «неграми шовіністами» і «жидами у гетто»? Якщо це дурість дитяча, то це одне. Якщо ж це керовано дорослими, то що трапилося із Студентським братством, з елітою еліт студентства, з яких почалася Революція на граніті, Товариство Лева і, врешті решт, сама незалежна Україна? Гроші на видання напевно збирали не студенти, заощаджуючи на пиві».