Троє постраждалих від Чорнобильської катастрофи розповіли свої історії

У Львові вшанували річницю найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. На Львівщині живуть тисячі людей, життя яких поділяється на дві частини - до аварії та після неї. Це ліквідатори та вимушені переселенці.

Григорій Вільчинський у 86-му був у Чорнобилі. У тій місцевості будували водопровід. Два місяці разом з колегами працював без спецодягу. Зараз чоловік інвалід першої групи без двох ніг. А з 26-ти його співробітників живі лише троє.

«Машини не витримували, що машину там лишив, то а ноги така справа. Коли мені розрізали, то всі судини були скручені як шнурівки», - згадує ліквідатор.

Валентин Крамаревський був начальником медичної служби. Пригадує, стежили, аби люди дотримувались найелементарніших правил безпеки.

Валентині Буринок було якраз 26. З чоловіком та двома малими дітьми була змушена покинути Чорнобиль на другий день після трагедії: «Ми впринципі настільки серйозно то не сприймали, що там відбувається і щиро вірили, що врешті-решт ми вернемся туди. Нам сказали взяти документи, одяг не більше як на три дні - так нас попереджали».

Скільки людей постраждали від Чорнобильської аварії, визначають лише приблизно: 600 тисяч ліквідаторів, які боролися із забрудненням, з яких померли 60 тисяч. Мільйони людей отримали різноманітні дози радіації. До сьогодні 30-ти кілометрова зона навколо Чорнобиля залишається пусткою. Чи зможуть туди повернутись люди - невідомо.