Цар Плаксій і Лоскотон

Свого часу великий Василь Симоненко написав шедевр – казку про царя Плаксія і Лоскотона. Царя прибічники і діти мені надзвичайно нагадують нашого президента Порошенка, прем’єр-міністра Гройсмана (капітан Макака) і оточення. Саме герой казки Лоскотон зумів перемогти царя залоскотавши його.

Бо сміятись і радіти

У моєму царстві — ні!

Хто всміхнеться — в часі тім

Я того негайно з'їм!»

Ще була у Плаксія

Грізна гвардія своя:

В ній служили молодці

Забіяки-сльозівці.

Хто сміявсь — вони хапали

І нагайками шмагали,

Так що в царстві тому скрізь

Вистачало плачу й сліз.

Цар любив, як плачуть діти,

Бо любив їх сльози пити.

Отакий був цар Плаксій

Україні Сльозолий.

Свого часу ми, майданівці, зробили величезну помилку, послухавши так званого лідера Парубія і не ввійшовши до приміщення Верхової Ради і не вигнавши звідти людей,які приймали нашу долю. Цей так званий лідер заявив,що вони вже з представниками діючої влади про все домовилися і потрібен спокій.

А треба було зробити так як у казці великого Симоненка: прийшли люди і всіх вигнали.

Саме так як це було зроблено під час Трояндової революції у Грузії. Треба було вигнати ту владу,яка не мала підтримки народу. Тому, я думаю,що приклад республіки Грузія є надзвичайно показовий і вартий того ,щоби його ще раз повторити у нашій державі. В іншому випадку, ми знову будемо терпіти профанацію і ілюзію того, що влада хоче «опікуватися» власною нацією.

На сьогодні ми маємо велику кількість людей і героїв ,які зробили Революцію Гідності і пройшли фронт. Я цілком переконаний,що вони готові до продовження і завершення Революції Гідності на прикладі Революції Троянд. У нас наразі немає Лоскотона, але український народ своєю самоорганізацією сам вирішить, хто стане їхнім лідером і як організувати цей процес, щоб діючий режим не знущався і не грав вар’ята перед українським народом. А учасники Революції Гідності гасло «Разом і до кінця» ще не забули.

…

Ой, була ж тоді потіха —

Цар Плаксій помер од сміху!

З ним придворні одубіли,

Бо сміятися не вміли.

А цареві три сини,

Три завзяті Плаксуни,

Так сміялись-реготали,

Що штани з них поспадали —

Тож всі троє без штанів

До чужих втекли країв.

Три царівни теж навтьоки

У чотири бігли боки.

Кровопивці-сльозівці

Стали п'явками в ріці,

А Макака -забіяка

З'їв себе із переляку.

Так веселий Лоскотон

Розвалив поганський трон.