Археологи виявили у Білій Церкві золотий скарб часів Гетьманщини

Під час наукових досліджень у Білій Церкві на Київщині археологи натрапили на скарб часів Гетьманщини. Він складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 г та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкій керамічній посудині. Золоті прикраси знайшли в культурних нашаруваннях XVII-XVIII ст., найімовірніше, вони пов’язані з історичними подіями часів Гетьманщини. Окрім того, археологи виявили та дослідили об’єкти давньоруського часу.

«Скарб часів Гетьманщини – вкрай рідкісна знахідка, яка має велике наукове та суспільне значення. Вона ілюструє значний розвиток матеріальної культури населення України, підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва Козацької держави», – повідомили 1 листопада в Інституті археології НАН України.

Заступник керівника археологічної експедиції, науковий співробітник Інституту археології В’ячеслав Баранов розповів ZAXID.NET, що скарб виявили у мисочці на місці посаду білоцерківського замку. У козацьку добу Біла Церква було дуже важливим полковим містом. На самій горі були розташовані фортечні споруди, а люди жили переважно внизу. Там була досить щільна забудова і в давньоруський, і в козацький час.

«Це досить унікальна річ, оскільки визвольні змагання відзначилися великою активністю військових дій на території України і тому більшість таких скарбів була переплавлена ще тоді. Тому таких знахідок небагато. Ймовірно, скарб сховали перед якоюсь небезпекою», – зазначив В’ячеслав Баранов.

Козацька доба представлена також кістяними накладками із зображенням лицаря, монетами польсько-литовської доби, московської держави, є багато козацьких люльок, прикрас.

Серед артефактів руського періоду – різноманітні фрагменти кераміки, скляні браслети, пряслиця, бронзові фібули, характерні більше для скандинавів, зафіксоване поховання того часу.

Археологічні дослідження ділянки перед забудовою тривали два місяці і закінчилися 31 жовтня. Об’єктів, які підлягають музеєфікації, там немає. Всі знайдені предмети передали на зберігання до фондів Археологічного музею ІА НАН України і в майбутньому будуть експонуватися.

Місто Біла Церква заснував 1032 року київський князь Ярослав Мудрий і назвав його Юр’їв за своїм християнським іменем – Юрій (Георгій). Сторожова фортеця Юр’єва входила в оборонну лінію проти печенігів. Довкола замку згодом розкинулося місто. Після зруйнування міста монголо-татарами у XIII ст. воно відродилося заново вже як Біла Церква. Оскільки від колишнього княжого міста вцілів лише білокам’яний собор, який був орієнтиром для мандрівників. Новий замок постав у Білій Церкві у XVI ст. У часи Визвольної війни 1648-1657 років Біла Церква була одним із найважливіших опорних пунктів козацького війська. Богдан Хмельницький з основними своїми військовими силами перебував тривалий час у Білоцерківському замку і розсилав звідти заклики до боротьби по всій Україні.