Україна над прірвою?

Країна у небезпеці. Громадяни у небезпеці. Вихід з нинішньої непростої ситуації є. Але часу майже немає. Через місяць, два, за відсутності адекватних дій, ситуація буде керувати країною…

В останні дні у вищих ешелонах української влади розгортаються майже детективні події, пов'язані з міністром фінансів України Віктором Пинзеником. 27 січня Інтернет-видання «Економічна правда» оприлюднило доповідну записку В.Пинзеника на ім'я прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, в якій міністр констатує: економічна ситуація в країні межує з катастрофічною. За даними видання, Юлія Тимошенко повернула міністру його доповідну і заборонила поширювати її серед членів уряду.

28 січня прес-служба Кабміну від імені Віктора Пинзеника поширила повідомлення про те, що оприлюднена на «Економічній правді» доповідна - провокація. Проте, на думку багатьох аналітиків, більшість застережень, викладених в цій доповідній записці, сьогодні стають реальністю: бюджет недоотримує гроші, їх немає де взяти.

ZAXID.NET пропонує вашій увазі текст «доповідної записки В.Пинзеника» (з незначними скороченнями) і коментарі до неї провідних українських економічних та політичних політологів.

***

«Економічна ситуація в Україні набуває вкрай загрозливого характеру. Насмілюся стверджувати, що в Україні ситуація - найгірша у світі. І нехай нікого не порадує той факт, що я можу трохи помилитися: в когось виявиться ще гірше.

Ще у жовтні 2008 року я привертав увагу Уряду до різкого зниження темпів зростання ВВП. У жовтні вперше ми побачили падіння ВВП (-2,1% до жовтня 2007 року). Вже тоді я прогнозував погіршення ситуації - падіння ВВП у листопаді 5-7%. Мій прогноз виявився оптимістичним. Бо вже у листопаді падіння ВВП склало 14,4%, а падіння промисловості посилилося з 19,8% у жовтня до 28,6% у листопаді.

Третина промисловості України зникла! Таких масштабів зменшення промислового виробництва не було за всі роки незалежності України (найбільший спад у 1994 р.: -27,3%).

Необхідно особливо наголосити - для оцінки економічної динаміки недопустимо користуватися так званою кумулятивною динамікою, наприклад, січень-листопад 2008 року до січня-листопада 2007 року. Тому що це враховує позитивне зростанні перших десяти місяців, а це вже, на жаль, у минулому! Ми увійшли у надзвичайно серйозну та глибоку кризу...

(-14,4%) ВВП за листопад 2008 року - ось реальна база нашого відліку, нашого стану економіки. Статистика грудня буде відомою 10-15 січня 2009 року, але вже зараз зрозуміло, що за грудень 2008т року ситуація не буде кращою. А цифри спаду економіки у І кварталі 2009 року будуть набагато гірші...

Прогноз ВВП у 2009 р., на якому наполягав Мінфін раніше (-5,0% ВВП за 2009 рік), зараз уже є занадто оптимістичним. А для того, щоб вийти на показник зростання ВВП у 2009 р. на +0,4% треба наступного року вийти у листопаді на збільшення ВВП на 17,3% (1,004 : 0,856). І це без урахування можливих додаткових ускладнень. Бо при спаді ВВП на 20%, зростання наступного року треба вже 25,5%. Таких темпів позитивної економічної динаміки досягнути неможливо!

Менш за все мене хвилює показник інфляції 9,5%, хоч він піддається критиці з різних боків. Він якраз був би можливий. За однієї умови - якщо не буде запущено друкарський верстат НБУ. А ризик для цього з'явився. І дуже серйозний. Бо схвалений Урядом, а потім і парламентом бюджет передбачає дефіцит 31,1 млрд грн (3,1% ВВП до реального, а не завищеного ВВП). В таких обсягах профінансувати його неможливо тільки за рахунок емісії НБУ. Але тоді не втримати курс долара (наслідки для всієї банківської системи очевидні) і країна повернеться до інфляції початку 90-х років з надзвичайно болючим процесом виходу з такого стану роками.

Свідченням надзвичайно неприємних процесів в економіці є дані про виробництво електроенергії та споживання газу за останні місяці (порівняно з показниками таких же місяців попереднього року). Можна було б тільки порадуватися, що у листопаді 2008 р. споживання газу зменшилося на 2,3 млрд метрів кубічних (з 8,6 до 6,3) або на 27%, якби це відбулося за рахунок енергозбереження. Але за місяць чудес енергозбереження не буває (є частковий вплив теплового листопада). За листопад 2008 року виробництво електроенергії до листопада 2007 року скоротилося на 17?, за грудень 2008 р. - на 12%. А у промисловості (ключовому секторі економіки) ситуація набагато гірша. У жовтні споживання електроенергії зменшилося на 19%, листопаді - на 35%, грудні 2008 р. - на 38%...

Не дай Боже, рухнуть інфраструктурні сектори (енергетика, транспорт). А після зниження за рішенням Уряду цін на електроенергію для окремих секторів економіки без адекватних компенсаторів, на що постійно звертав увагу на засіданнях Уряду Мінфін, ці системи функціонують на грані можливого. На грані можливого вже рік функціонує НАК «Нафтогаз України». А у поточному році тільки на покриття різниці в цінах на газ для теплокомуненерго потрібно від 9 до 12,4 млрд грн. У прийнятому законі про бюджет ці кошти не передбачені. Рішення щодо зміни цін на газ Урядом теж не прийнято.

Все більше життєво необхідних систем України балансують на грані можливого. Таке балансування на грані дуже швидко може обернутися втратою рівноваги. Втратою контролю за ситуацією.

Серйозне погіршення ситуації в економіці ми відчули ще по бюджету 2008 року. Для коректного співставлення, коли протягом року змінами до закону про бюджет плани збільшувалися за рахунок перевиконання, за базу відліку взято бюджет, схвалений, у грудні 2007 року, тобто без урахування змін до першої версії бюджету. Крім того, враховано лише надходження від економіки. До жовтня включно бюджет постійно отримував надпланові доходи. Всього ДМС та ДПА було отримано понад план за січень-жовтень 2008 р. 17,5 млрд грн (в середньому +1,8 млрд грн щомісяця). В листопаді вперше план не був виконаний (-2,2 млрд грн). У грудні ситуація погіршилася. Невиконання склало 3,4 млрд грн (без урахування показників грудня у зв'язку з прийняттям змін до закону, бо у план «посаджено» вже отримані у попередні місяці доходи, які неможливо віднести на минулі місяці, за які вже складено казначейські звіти).

Істотно погіршилася ситуація з місцевими бюджетами. У жовтні 2008 р. 201 (із 691) місцевих бюджетів не виконали розрахункові показники, у листопаді 425, у грудні 308.

Хоча фактичні показники грудня по місцевих бюджетах виявилися дещо кращими, ніж прогнозувалося (очікувалося невиконання 598 бюджетами), підстав для оптимізму це не додає. Бо це не наслідок поліпшення ситуації в економіці, а результат «проїдання» залишків коштів місцевих бюджетів на єдиному казначейському рахунку, що утворилися за рахунок перевиконання плану доходів у попередні місяці, та зняття і використання коштів з депозитів банків.

Протягом грудня 2008 року залишок на рахунках загального фонду місцевих бюджетів зменшився з 6,0 млрд до 2,2 або на 3,8 млрд грн. 79% цієї суми було використано за період з 22 грудня до кінця року. За грудень 2008 р. сума зменшення депозитів місцевих бюджетів склала 1,5 млрд грн (677 млн грн або 44% цієї суми припадає на період 22-30.12.2008 р.). При структурі видатків місцевих бюджетів за 11 місяців 2008 року (дані казначейського звіту) 47,2% коштів залишків та депозитів було використано на оплату праці з нарахуваннями. Тільки за період з 22 по 30 грудня 2008 року це склало 1 683 млн грн, в т.ч. на оплату праці 1 236 млн грн. Це 185 млн грн надходжень прибуткового податку до місцевих бюджетів (4,5% до показника грудня 2007 року).

Відбулося «проїдання» залишків коштів місцевих бюджетів. Порівняно з кінцем 2007т року вони зменшилися на третину, в т.ч. по загальному фонду - на 14%, спеціальному на - 15%...

В результаті все більша кількість місцевих бюджетів стикається з проблемами у виплаті заробітної плати вчителям, лікарям, працівникам культури...

У зв'язку з падінням економіки істотно зменшується фонд оплати праці, а значить прибутковий податок, що є основою формування місцевих бюджетів. Якщо в січні 2008 року (до січня 2007 року) прибутковий податок (а він віддзеркалює динаміку фонду оплати праці) зріс на 54%, у жовтні на 30%, то у листопаді - тільки на 12%, за оперативними даними станом на 22 грудня 2008 року - (-4,7%) (до відповідного періоду грудня 2007 року), за підсумками грудня - на 14%.

Існує велика ймовірність того, що у січні 2009 року фонд оплати виявиться меншим січня 2008 року, або буде близьким до нього. По промисловості податок з доходів фізичних осіб у листопаді 2008 р. був майже на рівні лютого 2008 р., а у грудні 2008 р. очікується менше показника січня 2008 р. Але середня пенсія за 2008 рік (до грудня 2007 року) виросла на 49%, заробітна плата у бюджетній сфері (з ЄТС) (і це при мінімальній зарплаті 545 грн, а не 605 грн) - на 30,2%.

З чого платити пенсії, звідки візьмуться кошти на зарплати бюджетникам місцевих бюджетів?

За оцінками Мінфіну, реальні доходи загального фонду зведеного бюджету складуть 225,3 млрд. Це на 85 млрд менше, ніж планувалося у бюджеті, що готувався влітку і подавався у вересні. А порівняно з бюджетом 2008 року (без урахування змін до нього у грудні) це всього +0,7 млрд грн. Можна скільки завгодно «поліпшувати» макроекономічний прогноз й додавати доходи бюджету - це нереальні доходи, це неіснуючі доходи. Ними людей не прогодуєш. Крім того, вже очевидно, що базовий (звітний) показник ВВП 2008 року, взятий за основу макропрогнозу 2009 р., є завищеним. А це теж неіснуючі доходи. Внесені і прийняті парламентом закони додали всього 2,2 млрд грн (0,2 акциз на алкоголь; 1,2 0 акциз на тютюн; 0,1 рента на газ; 0,7 корисні копалини й водокористування), а враховано й закладено в доходах 3,4 млрд грн від цих законів. Різниця (1,2) - це також додаткові нереальні доходи.

Прийняті закони щодо акцизів на авто, бензин, податок з власників транспортних засобів. Але вони мають цільове призначення - на будівництво доріг, тобто до загального фонду ці податки не надходять.

Видатки загального фонду зведеного бюджету не можуть перевищувати реальні доходи. Крім того, треба врахувати, що на погашеннях зовнішніх боргів України потрібно майже 17,2 млрд грн. Де позичити 48,3 млрд грн? А є ще погашення внутрішніх позик на 14,5 млрд грн. Це вже 62,5 млрд грн. Крім того, на рекапіталізацію банків (відновлення банківського сектора) потрібно близько 50 млрд грн, хоча частина з них може піти не грошима, а облігаціями ОВДП. Але значна частина відразу піде грошима. Країнам з такими проблемами дефіциту бюджету та обсягами позик грошей не позичають...

При реальних доходах зведеного бюджету у 225,3 млрд грн ( а з урахуванням прийнятих законів на 2,2 млрд грн, всього 227 млрд грн) тільки на захищені статті потрібно 225,9 млрд, в т.ч. захищені соціальні (разом із прихованою зарплатою) 193,1 млрд, а з урахуванням 4,2 млрд непокритого дефіциту Пенсійного фонду - 197,3. Для порівняння: у 2008 році захищені видатки складуть 79% усіх видатків; у 2009 році - 99%, а разом із прихованою зарплатою та непокритим дефіцитом Пенсійного фонду - 102%, тобто перевищують реальні можливості бюджету!!!

Навіть з урахуванням того, що прогноз ВВП (-5%) є вже оптимістичним, такий бюджет здатний виплачувати лише зарплату і пенсії. А може й на них не вистачити. Бо при закладеній у бюджеті структурі видатків спад ВВП буде більший за найпесимістичніший прогноз.

Причини. У бюджеті відсутні реальні джерела капітальних вкладень. Джерела, передбачені у спецфонді (стабілізаційний фонд), є нереальними. Відповідні сектори, не отримавши замовлень з боку бюджетів, впадуть ще більше.

Збільшення коштів на дороги (закони прийняті) не дозволять будувати навіть на рівні 2008 року (майже всі базові надходження, тобто без прийнятих змін, ідуть на погашення зовнішніх боргів Укравтодору).

Без джерел фінансування залишаються: енергоносії та комунальні платежі у всіх бюджетних сферах, медикаменти, харчування, обслуговування боргу ( а це зрозуміла загроза), наука та інше.

Жодну незахищену статтю видатків неможливо профінансувати. Бо коли постає дилема: платити зарплату, пенсію чи оплачувати медикаменти або придбання матеріалів - зрозуміло, що платитиметься зарплата і пенсія. А це знову ж таки удар по економіці.

Жоден інститут влади без певних видатків ( а це не тільки зарплата) функціонувати не може. Це параліч інститутів влади України. І в цих умовах у бюджеті збереглася норма про підвищення заробітної плати до прожиткового мінімуму!

А ми не можемо виплатити навіть існуючий рівень. Хоча ми зобов'язані знайти для цього кошти. Кошти, що дозволять зберегти реальний рівень прожиткового мінімуму (індексація на інфляцію).

Запасу міцності в країні немає...

Пропозиції збалансувати бюджет за рахунок зростання податків на економіку є недопустимими (виняток - скасування пільгових режимів). Можливо лише говорити про споживчі податки. Але ресурси тут не такі великі.

Головний ресурс є в самих видатках бюджету...

Нагадаю деякі з них:

1. Пільгами мають користуватися бідні громадяни, а не всі, незалежно від матеріального стану (як зараз).

2. Ненормально, коли дешевий український газ споживають і бідні, і заможні громадяни.

Те ж саме стосується комунальних платежів.

Механізм захисту малозабезпечених громадян є - це субсидії. Вони у свій час допомогли нашим громадянам. Треба його удосконалити - ніхто не заважає, це в компетенції Уряду.

4. Норми щодо безоплатних підручників та харчування в школах і лікарнях мають поширюватися тільки на малозабезпечені сім'ї.

5. Розширення частки прийому у вузи на платній основі, можливості надання платних послуг у бюджетній сфері, перетворення частини закладів охорони здоров'я у комунальні підприємства.

Не стану перераховувати інші рішення - вони відомі й зрозумілі. І не раз піднімалися на багатьох засіданнях Уряду. Потрібна лише політична воля для їх прийняття.

Саме ці рішення дозволять отримати той немалий ресурс, який дає змогу відновити фінансування, а отже й функціонування бюджетної сфери. Разом із рішеннями щодо збалансування Пенсійного фонду. Бо він має функціонувати без дефіциту. Вперше за останні роки у законі про бюджет передбачено фінансування дефіциту Пенсійного фонду.

Я розумію, що рішення, які необхідно приймати, непрості. Вони потребують чесної, відкритої розмови з народом, з парламентом. Потрібна і політична консолідація у парламенті. І не тільки у парламенті. Але ці рішення неминучі. Часу обмаль. Запас міцності близький до нуля. Тому вже у перший тиждень роботи парламенту у січні необхідно прийняти пакет законів (можна їх об'єднати в один чи два). І через тиждень після їх прийняття підготувати якісно інший, чесний і збалансований бюджет на 2009 рік. З прийнятим законом про державний бюджет на 2009 рік Україна не виживе!..

Країна у небезпеці. Громадяни у небезпеці. Влада - це не нагорода. Це перш за все відповідальність перед людьми. Ще раз хочу наголосити: вихід з нинішньої непростої ситуації є. Але часу майже немає. Через місяць, два, за відсутності адекватних дій, ситуація буде керувати країною...

З повагою, міністр В.Пинзеник».

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова:

«Більшість, на жаль, обговорює те, чи документ, що з'явився на «Українській правді», готував міністр Пинзеник, чи ні. І не концентрується на самій його суті. Можу сказати, що макроекономічні прогнози на 2009 рік, які ми розробляли у листопаді-грудні 2008 року, й є актуальними досі, перегукуються із цим документом.

Ми прогнозуємо, що негативні кризові хвилі зійдуться саме наприкінці першого кварталу цього року. Саме тоді очікується суттєве падіння промислового виробництва. На той час ще не відновиться експорт. Через спад економічної активності відбуватиметься затримки з виплати зарплат, зниження доходів населення в цілому. Потреба виплачувати зовнішній борг створює високий тиск на діяльність України на міжнародних валютних ринках, відтак, тиск на національну валюту. Попри те, що кризові хвилі зійдуться наприкінці першого кварталу, це не означатиме, що ми досягнули дна кризи, за яким іде відновлення.

Щоб відновлення настало, потрібні адекватні консолідовані рішення влади. Тим часом, найбільший ризик для України - саме відсутність єдності у владі. Помічаючи перші ознаки кризи, влади в інших країнах створювали координаційні ради, комітети. Їх рішення трансформуватися у постанови урядів, і саме така єдність позицій допомагає адекватно реагувати на виклики. У нас же ніякі заходи не можуть бути вжиті належним чином, дати позитивний ефект, оскільки єдності немає».

Віталій Кравчук, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт групи макроекономічного аналізу:

«Я ознайомився з документом, що викладений на «Українській правді», і подається як проект доповідної записки міністра фінансів Віктора Пинзеника. Статистичні підсумки 2008 року в ньому більш-менш достовірні. Щодо цифр бюджету на 2009 рік, то усі експерти мають певний консенсус, що вони надто оптимістичні. Усі сходяться на тому, що росту ВВП не буде навіть мінімального, а буде спад, й інфляція буде вищою. Зокрема, ми прогнозуємо, що спад ВВП становитиме понад 5%, а інфляція за підсумками року буде вищою 18%.

Я не вірю, що через два місяці відбудеться обвал української економіки. Говорити, що через два місяці настане тотальний дефолт - занадто голосно. Падіння буде, але не масове. Якщо не буде вжито кардинальних заходів, то Держбюджет нічим не зможе допомогти реальній економіці, і його доходів вистачить лише на зарплати і пенсії. Щодо можливості виконання Державного бюджету і твердження, що із затверджених доходів можна профінансувати лише захищені статті видатків - зарплати і пенсії, - це консервативний сценарій, хоча це не означає, що він не може відбутися.

Документ дає правильні сигнали, але не дає остаточного рецепту для вирішення проблем. Заклик в той чи інший спосіб вводити економію - логічний. А от пропоновані методи, зокрема, провести за ці два місяці поділ на бідних і багатих, і допомагати з бюджету лише бідним, навряд чи в Україні можливі, з огляду на терміни, з огляду на корупцію. Найгіршим розвитком подій була б самодіяльність уряду з необмеженого друку готівки. Є й інший шлях - надрукувати гроші, щоб покрити дефіцит. На нього можна було б погодитися, якщо була б гарантія, що це обмежиться фіксованим обсягом. Але моя особиста підозра, що наміри нашого прем'єра більш радикальні у цьому сенсі. Тому дозволити уряду керувати в нинішніх умовах Нацбанком вкрай небезпечно».

Андрій Єрмолаєв, політолог, філософ, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

«У питанні спростування Віктором Пинзеником його доповідної записки до Юлії Тимошенко має розібратися експертизи. У таких записок є реєстраційний номер, автори. Пан Пинзеник розуміє, що він, як міністр фінансів, має нести відповідальність не лише за те, що він пише у таємних записках, але й за публічні заяви. До того ж, у записці поставлено питання про публічну дискусію, а тепер Пинзеник відмовляється від своєї записки. Він що, підтверджує, що у нас в країні все добре?

Якщо дійсно це була позиція міністра фінансів, то має відбутися дуже серйозна розмова з урядом, можливо, навіть відставка. Якщо ж цей факт оприлюднено з порушеннями, тоді це питання до редакції Інтернет-видання, яке цю записку оприлюднило. Адже саме редакція бере на себе відповідальність за публікацію таких документів, це ж не просто стаття чи якась замітка.

На мою думку, оприлюднена записка насправді належить Віктору Пинзенику. Достатньо покласти цю записку і її зміст поряд зі статтею пана Пинзеника у газеті «Дзеркало тижня», і ви все зрозумієте: це дійсний документ, інакше, як пояснити той розпач, ті цікаві пропозиції, які робив Пинзеник у «Дзеркалі тижня», і які тісно переплітаються з тими, що є у записці».

Михайло Погребинський, політолог, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

«Я хотів би почути безпосередньо думку Віктора Пинзеника щодо його доповідної записки для Юлії Тимошенко, адже його спростування було оприлюднено від прес-служби Кабміну. До того ж, якось втаємничено Пинзеник пішов зранку з Кабміну. Щось тут не те!

Щодо самої доповідної записки, вона справляє на мене враження, так би мовити, подвійної. З одного боку, там наведено цифри та міркування найгіршого сценарію, і нічого дивного немає в тому, що у Мінфіні мають розробляти варіанти найгіршого сценарію. Та ніде не сказано, що ця записка - саме варіант найгіршого сценарію. Але виключити цей сценарій ми не можемо, і, як на мене, є певна можливість того, що він реалізується. Друга частина - трохи емоційна. Знаючи особисто Віктора Пинзеника, я можу сказати, що він схильний до катастрофічних настроїв. Тому не виключаю, що це саме його записка, хоча у доповідній не має бути емоційних елементів. А щодо того, що це провокація... я хочу послухати самого Пинзеника.

Наразі залишається незрозумілим, чи є ця записка провокацією, а чи емоційно забарвленим описом найгіршого сценарію для Україна на 2009 рік. І коли ми почуємо думку самого Пинзеника, зможемо говорити, що це таке. А поки-що потрібні радикальні кроки, щоб унеможливити розвиток за цим найгіршим сценарієм, потрібні кроки, яких я зараз не бачу у діях влади».

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

«Добре, що Віктор Пинзеник відреагував на оприлюднення його доповідної записки для Юлії Тимошенко. Але я думаю, що її спростування Пинзеником - це лише політична заява. Треба розбиратися, чия це записка, і хто взагалі оприлюднив її в інформаційному просторі. Та я чув про цей лист від людей, яким довіряю, які в минулому були державними службовцями. Також чув, що ця інформація потрапила і до Секретаріату Президента. У цьому випадку Пинзеник опинився в незручному становищі і, можливо, був змушений спростувати цю записку. Можливо, є варіації з цим документом, хтось додав туди своєї творчості. Але проблема залишається - це реальний стан оцінки ситуації у нашій економіці.

Цей документ ще минулого тижня «гуляв» у кулуарах, про нього вже тоді почали ходити чутки. Добре, що ця записка з'явилася, адже вона змушує реагувати на себе публічно. До речі, ми всі побачили, що з кінця минулого року Віктор Пинзеник став непублічним, він не виступає від імені уряду, поповзли чутки, що є певні розбіжності в оцінці того, яким має бути Держбюджет, між міністром фінансів та прем'єр-міністром, а також - про можливість відставки Пинзеника. Та я не думаю, що це станеться. Однак усі ці факти хоча б опосередковано, але підтверджують інформацію, що міститься у доповідній.

Зважаючи на інші витоки інформації, зокрема з податкової, також можна зробити висновок, що ситуація в країні дуже і дуже важка. Це не привід для того, щоб панікувати, казати, що гряде дефолт. Однак це привід для того, щоб повернутися до перегляду бюджету, до формування більш реалістичної, більш прагматичної його версії. Тим паче, що для цього вже є ще один привід - ми вже знаємо ціну на газ.

Якщо у бюджеті не буде передбачено коливання курсу валют, Україна зможе потрапити у таку ж пастку, як і восени минулого року, коли також заперечували кризу, а вона з'явилася. Так і зараз: треба реально оцінювати ситуацію, а не чекати, що вона раптом стане позитивною».