Як зміняться стосунки України і Польщі?

У понеділок, 16 жовтня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про вибори в Польщі і про те, як змінюються стосунки між нашими країнами.

***

Вчора відбулася знаменна подія. Після майже двадцятирічної перерви відновили залізничне сполучення між Львовом і Варшавою. Дістатися зручно до столиці Польщі можна не лише зі Львова, але й з Івано-Франківська і Коломиї. Потяг Укрзалізниці прямує з Прикарпаття до прикордонного міста Рава-Руська, а вже на кордоні пасажири пересідають на потяг до Варшави.

За рейс в одному напрямку обидва поїзди можуть перевезти близько 200 пасажирів, тож залізниця до Варшави має розвантажити автомобільні пункти на польському кордоні. Сьогодні на пунктах перетину кордону доводиться стояти у багатогодинних чергах.

З нагоди запуску першого рейсу організатори влаштували пишне свято. І тут не обійшлося без шароварщини. Пасажирів на пероні зустрічав народний танцювальний колектив. Голові правління «Укрзалізниці» Євгену Лященку подарували коровай. Перший потяг люди зустрічали символічними прапорцями Польщі та України. Все було показово святково і урочисто.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький анонсував плани щодо розширення залізничного сполучення у Львівській області. Від Рави-Руської до смт Брюховичів прокладуть євроколію. У майбутньому саме цей маршрут сполучатиме залізницею Львів та Варшаву, а людям не доведеться пересідати на інший потяг.

У той самий день, коли перші пасажири зі Львова прибули потягом до Варшави, там відбувалися доленосні для країни парламентські вибори. Останні кілька місяців перед голосуванням були дуже напруженими. Правляча партія «Право і справедливість» претендувала на третю поспіль перемогу з результатом, який дозволить їй і далі формувати коаліцію та уряд.

Вибори в Польщі звично ділять країну надвоє: східна частина переважно підтримує консерваторів, а західна голосує за лібералів. Ліберали із «Громадянської платформи» уже майже десять років перебувають в опозиції. І цей період правління «ПіСу» від 2015 року і до сьогодні був у Польщі часом економічного зростання, але й згортання громадянських свобод і узалежнення судової системи від політиків.

Патріарх консерваторів Ярослав Качинський і його партія запровадили в Польщі заборону абортів, а ще заявляли про відмову від прийому біженців з Африки та Близького Сходу та про створення «зон, вільних від ЛГБТ». Звісно, що це вкрай загострило стосунки Варшави і Брюсселя.

А за останні кілька місяців до виборів все голосніше почала лунати й антиукраїнська риторика. Ембарго на зерно, обмеження соціальної допомоги біженцям з України, навіть відмова від постачання зброї країні, що обороняється від російської агресії – все це стало частиною пропаганди і пресингу електорату.

Однак перемоги «ПіСу» не сталося. Партія Качинського, Дуди і Моравецького здобула менше 200 мандатів. Навіть разом із націоналістами з «Конфедерації» консерватори не зможуть створити коаліції. Більшість у Сеймі в руках трьох політичних сил «Громадянської платформи» під проводом колишнього прем’єра і голови Європейської Ради Дональда Туска, а також об’єднань «Третій шлях» і «Лівиця». Ліві повертаються до влади у Польщі після 18 річної перерви. І це для багатьох велика несподіванка.

Нам же важливо, що «Лівиця» виступає за постачання зброї ЗСУ, допомогу Польщі у повоєнному відновленні України, списання нашого зовнішнього боргу, а також підтримує вступ України до ЄС. Крім того, ця політична сила вимагає ухвалити жорсткіші санкції проти Росії та її союзників, припинити купувати у Москви енергоресурси, конфіскувати майно російських олігархів і судити Путіна і Лукашенка як воєнних злочинців.

Як бачимо, у Польщі навіть ліві особливі. А для пихатих і самовпевнених політиків, які розраховують на десятиріччя необмеженої влади, результат виборів у Польщі має бути наукою. Все колись закінчується і до змін треба бути готовим.