Європарламент занепокоєний намірами Москви пробити сухопутний коридор до Криму через Маріуполь

Доки не виконані Мінські домовленості, триває анексія Криму, санкції проти Росії повинні бути продовжені і навіть посилені, йдеться у резолюції Європарламенту про військово-стратегічну ситуацію у Чорноморському басейні після нелегальної анексії Криму Росією, прийняту у четвер, 11 червня, у Страсбурзі.

«Європарламент переконаний, що санкції повинні бути продовжені і навіть посилені, якщо Росія не виконуватиме Мінські домовленості про припинення вогню, продовжуватиме дестабілізацію на сході України, а також нелегальну анексію Криму», – наголошується у документі, який цитує Укрінформ.

Європарламентарії заявили про необхідність розгляду питання про можливе постачання Україні оборонної зброї та підтримку держави у зміцненні її оборонних спроможностей.

ЄП також наголосив, що твердо підтримує невизнання анексії Криму Росією; підтверджує свою відданість незалежності і суверенітету України, а також непорушності кордонів; повністю підтримує висновки Європейської ради щодо невизнання з боку ЄС нелегальної анексії Криму і Севастополя.

Депутати наголосили, що у коротко- і середньострокових перспективах, вбачаючи слабкість довіри, викликаної останніми діями Росії, будь-яке відновлення співпраці з Москвою повинне ґрунтуватися на твердій підтримці східних союзників з боку НАТО, а також на неможливості ухвалення політичного рішення, яким би схвалювалася нелегальна анексія Криму.

ЄП глибоко занепокоєний надзвичайно складною ситуацією на сході України (де війна призводить до дестабілізації в Україні та у цілому регіоні), включаючи явні наміри створити наземний коридор для зв’язку російської території з Кримом через підконтрольну сепаратистам територію уздовж західного узбережжя Азовського моря (м. Маріуполь).

Депутати засудили пряму і непряму підтримку з боку Росії дій сепаратистів, що забезпечує продовження війни; висловили занепокоєння через військові злочини, які, як повідомляється, скоєні на територіях, контрольованих сепаратистами, яких підтримує Росія; закликали Росію застосувати свій вплив та припинити бойові дії.

Як повідомляв ZAXID.NET, 16 березня 2014 року у Криму відбувся так званий «референдум» про приєднання півострова до Росії, який пройшов на фоні окупації півострова.

18 березня Путін та самопроголошена влада Криму підписали договір про приєднання Республіки Крим та Севастополя до складу РФ.

20 березня Держдума, а 21 березня Рада Федерації РФ ратифікували «угоду» з самопроголошеною владою Криму про приєднання до Росії на основі результатів «референдуму».

21 березня президент Росії Володимир Путін підписав ці закони, завершивши, таким чином, анексію кримського півострова.

2 липня міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що збитки, завдані Україні анексією Криму, склали 1 трлн 180 млрд грн.

4 лютого 2015 року Верховна Рада України визнала юрисдикцію Гаазького трибуналу щодо злочинів Росії в Україні, а 18 березня 2015 року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Генпрокуратурі розпочати в Гаазькому трибуналі процес щодо анексії Криму Росією.

У квітні 2014 року проросійські сепаратисти розпочали у Донецькій та Луганській областях акції зі збройного повалення і захоплення влади, викрадення і катування людей, котрі підтримували територіальну цілісність України. Через це Україна 14 квітня почала антитерористичну операцію (АТО), яка триває й досі. За час її проведення сепаратисти отримали з Росії зброю, що зробило їхні «армії» сильнішими за війська деяких європейських держав, а Україна втратила понад 1720 своїх військових. Лише за рік проведення АТО на Донбасі загалом загинуло понад 6 тис. осіб.