«Його музика – наш генетичний код», – музиканти та друзі згадують Мирослава Скорика
Прощання з композитором відбудеться у Києві та Львові, а похорон на Личакові транслюватимуть онлайн
Львів прощатиметься із композитором, Героєм України Мирославом Скориком у четвер, 4 червня, у соборі Святого Юра. То ким був маестро для музичного світу і звичайних українців? Композитора згадують відомі львів'яни.
Мистецький талант Мирославу Скорику напророкувала ще у його дитинстві світова примадонна Соломія Крушельницька. Вона була його двоюрідною бабусею і порадила віддати хлопця на заняття з музики. Потім родину майбутнього композитора заслали в Сибір. Далі були Львівська та Московська консерваторії. Певний час маестро працював у США та Австралії, але таки повернувся в Україну. І уже тут написав сотні творів – від опер до концертів і музики для фільмів, зокрема й для «Тіней забутих предків». В епоху шістдесятництва Мирослав Скорик вдався до народних джерел, написав «Карпатський концерт». Також довів, що може працювати без фольклору, зокрема у духовній музиці. А його оперу «Мойсей» за Іваном Франком благословив Папа Римський Іван Павло ІІ. Що ж вирізняло Мирослава Скорика з-поміж інших? Ймовірно те, що його музика співпадає з ДНК кожного українця, бо базується на архаїчному фольклорі.
Докторка мистецтвознавства Любов Кияновська була близькою подругою маестро. Згадує: то був інтелігент на щодень, щирий зі слухачами і зі собою. Найбільше тішився, коли до нього підходили прості люди і дякували за те, що він писав серцем і саме для них.
«Він ніколи ні під кого не підлаштовувався. У його творчості не було кон'юнктури. Тому його били і справа і зліва часто за зовсім протилежні речі. В радянський час його критикували, мали до нього претензії за націоналізм, за занадто виразну національну поставу і за модерні пошуки. Потім до нього мали претензії, що він надто традиційний. А він просто завжди був самим собою», – розповіла Любов Кияновська.
У дні спомину Мирослава Скорика його «Мелодія» зазвучала у Швейцарії, залі міста Ролль, де маестро диригував кілька років тому. Тож сьогодні згадує маестро й Олег Каськів, український скрипаль, який викладає і концертує у Швейцарії. Саме для цього музиканта Мирослав Скорик написав Концерт №5.
«Одного дня 2004 року я мав дзвінок від пана Мирослава. Він сказав: от я пишу П'ятий концерт і хотів би тобі присвятити. Звичайно, для мене це був великий сюрприз і я дуже задоволений. Відтоді часто його виконую й інші твори маестро. Для нас, українців, які мешкають у Швейцарії, дуже важливо, щоб ми показували світу, Європі нашого прекрасного корифея, маестро і його твори, які ми виконуємо тут», – зізнався Олег Каськів.
Музику Мирослава Скорика у світі популяризує й Оксана Линів – головна диригентка Опери і філармонійного оркестру австрійського Граца.
«Коли я стала головним диригентом Опери Грацу і Грацького філармонійного оркестру, одразу ж в свій перший симфонічний концерт поряд із творами Деюссі та Равеля я включила також «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика. І дуже цікаві були відгуки австрійських преси та музикантів. Для них це стало незабутнім музичним і емоційним потрясінням. Думаю, його музику люблять і музиканти, і прості слухачі. Ритми і мотиви маестро є у крові кожного українця і справді належать до нашого глибокого генетичного коду», – згадує Оксана Линів.
Маестро став хрещеним батьком для багатьох колективів, зокрема був співзасновником і художнім керівником оркестру INSO-Lviv. Євген Крук, концертмейстер цього оркестру розповів, як маестро ніколи не вивищувався, навпаки підтримував молодих музикантів. Згадує: «Його любили наші музиканти. Він був простий, робив прості зауваження, але тими словами підтримував кожного музиканта. Зараз ми просто відчуваємо порожнечу, величезну пустку, бо ще до кінця не можемо усвідомити, яка це втрата».
У середу, 3 червня, з маестро прощатиметься Київ, у четвер – Львів. Прощання відбудеться у соборі Святого Юра. А похорон Мирослава Скорика на Личаківському кладовищі транслюватимуть онлайн.
Нагадаємо, у понеділок, 1 червня, у Києві помер видатний український композитор, львів’янин Мирослав Скорик.